22 травня - День святого Миколи Чудотворця

22 травня відзначається як день перенесення мощей святого Миколая Чудотворця, в народі ж кажуть - "літнього" Миколи. Вперше це свято було встановлено папою Урбаном ІІ в ХІ столітті. До українського церковного колендаря день Миколая у травні увів митрополит Єфрем при кінці ХІ ст., тож в Україні цей день святкувався. Колись у цей день господарі виводили коней у поле на першу пашу і священики служили посеред села молебні та кропили коней свяченою водою. У цей час в полі вершники їздили верхи - "щоб нечиста сила коней не мучила". В народі уклалося декілька приповідок з цієї нагоди:
Далі

Чужий міф як убивця

Чому досі залишаються популярними теорії про «неісторичність» і «недержавність» української нації та кому це вигідно
1 серпня 1991 року, трохи більше як за три тижні до проголошення Верховною Радою України відновлення державної незалежності, у тій-таки сесійній залі українського парламенту президент Сполучених Штатів Америки виголосив свою відому промову, яка з легкої руки The New York Times увійшла в історію як Kiev Chicken Speech. Джордж Буш вирішив не так застерегти українців, як послати світові міф-застереження проти страшної небезпеки українського націоналізму.
детальніше тут

ПРО “ЧОРНУ РАДУ” або як пустити за вітром Україну

Для тих, хто кричить «злочинну владу геть» і намагається розкрутити черговий Майдан та збройний бунт. Нагадаю вам, великі патріото-націоналісти, про «Чорну раду». Не чули? Це не дивно, бо зазвичай більшість з тих «націоналістів» та «патріотів», в кого рецепт побудови «щасливого завтра» полягає у двох словах «всіх розстрілірт», історії не знають. Тут прямий зв’язок, чим більший «патріот» і чим агресивніший «націоналіст» – тим нижчий у нього рівень освіти. Вірніше – навпаки.
Детальніше далі

Царство абсурду на Західній Україні. Львів після приходу "совєтів"

У вересні 1939-го до Львову прийшли радянська влада. Ті, хто не виїхав і кого оминули репресії, зіткнулися з радянським повсякденням. Автор - Олеся Ісаюк 22 вересня 1939 року радянські війська увійшли до Львова. Німецькі — відступили за лінію Вісла-Нарев-Сян, вказану у таємному протоколі до договору Молотова — Ріббентропа. Вступ до Львова радянських військ означав, що під контроль СРСР потрапляла уся Західна Україна. Хоча на той момент радянських солдатів побачили ще далеко не в усіх містечках і селах Західної України, до кінця вересня нова влада виразно заявила про свої права.
Цивільне населення зустрічає нову владу. Львів, 1939 рік Фото: Архів Цендру досліджень визвольного руху
Далі

КРИВАВІ ЗЛОЧИНИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ.Гірка правда архіву СБУ - тут зберігаються моторошні докази злочинів комуністичного режиму

Які таємниці зберігає Галузевий державний архів СБУ і чи може пересічна людина з ними ознайомитися? Як з’ясувати долю діда чи прадіда, яких забрали посеред ночі, а їхні сліди загубилися на Колимі чи в підвалах НКВС? На ці та інші запитання кореспонденти видання «Народна армія» попросили відповісти директора Галузевого державного архіву СБУ Андрія Когута. — Матеріали нашого архіву охоплюють період від 1918 року, коли була створена ВНК по боротьбі з контрреволюцією, і до останніх днів існування Радянського Союзу, — говорить Андрій Андрійович. — У нашому розпорядженні близько 800 тисяч справ, з яких близько 250 тисяч зберігаються в Києві, а решта — в регіонах. Вони стосуються різних за статусом людей та подій.
Детальніше тут

Вторгнення варварів: геноцид поляків Москвою у 1939 році

Коли 17 вересня 1939 року СРСР напав на Польську республіку, почалося планомірне винищення поляків. Цей злочин досі не набув належного покарання.
Була четверта година ранку 17 вересня 1939 року, коли Червона Армія приступила до здійснення наказу № 16634, який напередодні видав народний комісар оборони маршал Климент Ворошилов. Наказ звучав коротко: «Почати наступ на світанку 17-го». Радянські війська, що складалися з шести армій, сформували два фронти – білоруський і український і почали масовану атаку на східні польські території. В атаку було кинуто 620 тисяч солдатів, 4700 танків і 3300 літаків, тобто в два рази більше, ніж було у Вермахту, який напав на Польщу першого вересня.
Далі

Як барон Врангель ледь не очолив українську армію

100 років тому генерал Петро Врангель дістав пропозицію очолити штаб нової української армії. Якби погодився, подальша історія Східної Європи могла б скластися інакше. Ця історія почалася з прибуття потягу на київський вокзал увечері 20 травня 1918 року. З вагона першого класу вийшов 40-річний чоловік у цивільному. Він наказав візникові рушати до готелю “Прага” біля Золотих воріт. Єдиний вільний номер виявився на останньому поверсі. Портьє записав у книгу гостей нового пожильця – Врангель Петро Миколайович.
детальніше тут