"На Майдані я не був. Я його не підтримував. Влада завжди буде
піклуватися насамперед про свої інтереси. Від перестановки доданків сума
не міняється. Але із приводу того, що сталося із країною, то я не міг
лишатися байдужим", – розказує киянин Анатолій
на передовій поблизу Попасної на Луганщині.
Він – боєць добровольчого батальйону "Донбас", який зараз входить до
складу Національної гвардії. У мирному житті Анатолій працював в одній
із державних клінік Києва лікарем-бактеріологом.
 |
| Анатолій працював лікарем. У "Донбасі" – 2 тижні |
Ми розмовляємо під пекучим сонцем посеред невеличкої дороги, обабіч
височіють пагорби. Нагорі серед трави вирізняються силуети снайперів
"Донбасу".
|
| Бійці "Донбасу" пильнують з усіх боків |
Анатолій розповідає про бій 18 липня:
"Двоє загинули точно, двоє
вважаються зниклими безвісти. Але я сумніваюся, що вони лишилися живими.
Один мав кульове поранення в голову, інший теж був поранений. Просто
через колотнечу ми їх загубили".
Удома на нього чекає мама й дружина.
"А моя дівчина мене кинула. Сказала: "Або повертайся, або між нами – усе",
– каже інший боєць "Донбасу". При цьому він посміхається, ще й підбиває
на сміх своїх товаришів. Він явно на своєму місці й знає, що "первым
делом самолеты, ну а девушки – потом".
ПРОДОЛЖЕНИЕ