ЯКА ВЛАДА, ТАКЕ І ЖИТТЯ

Не знаю як хто,але я маючи за спиною довге прожите життя скептично ставлюсь до української влади за всі ці роки незалежності. Незалежно від її рівня – сільський голова, міністр чи президент.Корумпованість, лицемірство, бездарність, брехливість, непрофесіоналізм, людська убогість, врешті-решт. Іноді дивишся і думаєш — невже вони спеціально якісь екзамені здають на нікчемство? Здають. У вигляді хабарів, підкупу та інших методів захоплення крісел. Бо йдуть до влади з однією метою – збагатитись. Їх не цікавлять нагальні проблеми громадян чи територіальних одиниць. Мета одна – набити кишені.І що, хто небудь вірить,що ця влада приведе нас,українці до Европи!?
 Європа – це освітлені вулиці без вибоїн. Європейський рівень життя – це відсутніть «блошиного» ринків де нещасні українці торгують домашнім непотребом (не товаром!) для того, щоб мати гроші на хліб. Правда, цьому «краму» місце на смітнику, але бідолашні намагаються ним торгувати, аби щось вторгувати. Щоб вижити. У начебто європейському місті.Євроінтеграція – це не utlevel у кишені. Це вести себе як європеєць. Не їздити п’яним за кермом, не порушувати всіх відомих законів, «бо мне можна, бо я власть». А європейська влада – це влада, що не заважає людям жити і займається смітниками, дорогами, каналізаціями і водопостачанням, а не тендерами, хабарями, відкатами та іншими суто європейськими речами. Я добре розумію, що це історичний процес. Ще 20-30 років – і радянська інфраструктура повністю загнеться. А з нею загнеться і ця держава разом з усіма її мерами та президентами, що похапцем і ненажерливо набивають власні кишені. Бо вони не думають про завтрашній день. Для чого? «Після нас – хоч потоп». Так навіть краще – на потопі ще можна грошенят заробити. От і розкрадають, хто що може. Доки руки загребущі дістануть. Доки ще так звана держава функціонує на союзних уламках і кредитних коштах МВФ. Проте, вони не вічні, і при такому підході залишилось не більше пари десятиліть.Сподіваюся, що Європа прийде в Украину всерйоз і надовго Мені буже хотілось що б все це побачити,а якщо ні.то хочу що б це побачили мої внуки. Хочу вірити що мої внуки будуть жити в Европі,а не в пострадянскім навозі
Вячеслав Мазуренко