ЗЛОЧИНИ РУСЬКОГО "СТАРШОГО БРАТА" ПО ВІДНОШЕННЮ УКРАЇНЦІВ.

 Для кращого усвідомлення вищесказаного хочу залучити матеріали цінної праці Григорія Півторака «Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов». У ній подано перелік заходів, проведених російською імперією на знищення української ідентичності, в хронологічному порядку. Подаю цей «графік знищення» з деякими невеликими скороченнями тексту і окремих епізодів:
1686 р. — ліквідація автономії української церкви, незаконне й насильницьке приєднання Київської митрополії до Московського патріархату і встановлення Московським патріархатом контролю в Україні над церквою, освітою і культурою.
1687 р. — вимоги Москви до гетьмана України сприяти збільшенню змішаних шлюбів між українцями і росіянами («Коломацькі статті»).

 1680, 1690, 1693, 1709, 1720, 1721 роки — ціла низка указів, заборон, інструкцій, спрямованих на ліквідацію колись незалежних друкарень, виправлення книжок і за змістом, і за мовою, тобто усунення українізмів, щоб наблизити тексти до московського варіанту церковно-слов'янської мови, повна заборона розповсюдження друкованих в Україні книжок по Московщині, запровадження цензури.
1729 р. — указ царя Петра II (внука Петра І), який зобов'язував переписати з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження.
1755, 1766, 1769, 1775, 1786 роки — заборони Петербурзького синоду друкувати українські книжки.
1764 р. — інструкція Катерини II князю О.В'яземському про посилення русифікації України, Смоленщини, Прибалтики та Фінляндії.
1764 р. — указ Катерини II про ліквідацію в Україні гетьманського правління.
1769 р. — указ синоду про вилучення в населення українських букварів та українських текстів з церковних книг.
1775 р., 3 серпня — маніфест Катерини П «Об уничтожении Запорожской Сечи и причисления оной к Малороссийской губернии» та про закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.
1786 р. — заборона церковних відправ українською мовою, запровадження російської вимови церковнослов'янських текстів. Наказ про обов'язковість «чистого российского языка» в Київській Академії.
1800 р. — наказ Павла І про запровадження в Україні будівництва церков у московському синоїдальному стилі й заборона церковного будівництва в стилі козацького бароко. 1817 р. — закриття Києво-Могилянської Академії.
1831 р. — скасування царським урядом Магдебурзького права (це поклало край неросійському судочинству, виборам урядовців та місцевій автономії в Україні).
1847 р. — розгром «Товариства св. Кирила і Мефодія» у Києві, арешт його учасників.
1863, 1876 роки — Валуєвський циркуляр і таємний Емський указ, спрямовані на заборону української мови в друкованих виданнях, в театрі, заборона ввозу українських книжок з-за кордону.
1869, 1886 роки — укази царської адміністрації про доплати чиновникам «в десяти Юго-Западных губерниях лицам русского происхождения, исключая, однако, местных уроженцев», за успіхи в русифікації України.
1881, 1883, 1888, 1895, 1899, 1903, 1908, 1914 роки — укази, циркуляри, заборони друкування українських книжок, преси, вживання української мови, освітньої і культурної діяльності. 1910 р. — циркуляр П.Столипіна про заборону створення «инородческих товариществ в том числе украинских и еврейских, независимо от преследуемых ими целей».
Вячеслав Мазуренко