Цього скандалу було годі уникнути. Історична політика Польщі останніх років балансувала на межі здорового глузду, непрофесіоналізму та етноцентризму. Єдине, що хоч якось виправдовувало її – це боротьба з перекосами в українській актуальній політиці пам’яті з її глорифікацією ОУН та УПА й спробами релятивізувати історію з етнічними чистками проти польського населення Волині. Спроби Українського інституту національної пам’яті «списати» жертви серед цивільного польського населення на «другу українсько-польську війну» наштовхувалися на посутню критику з польського боку.
далі тут
Немає коментарів:
Дописати коментар