Йшов 1941 рік. Богдан, або Данко, як кликали рідні, саме вертався з батьками із недільної служби у церкві рідного Перемишля. (До 1939 року Перемишль перебував під владою Польщі. За пактом Молотова — Ріббентропа місто було розділене на дві частини, рікою Сян проходив кордон між III Рейхом та СРСР. У 1944–му на короткий час Перемишль входив до складу УРСР, а 1945–го був переданий Польщі.)
Те, що до повстанської армії пішло багато знайомих, Богданко знав, та не сподівався, що його, шістнадцятирічного, саме в день народження заберуть із собою «хлопці» просто з–під церкви. Рішення не обговорювалося, і часу на збори не давали.
— Як був, так і взяли, дали псевдо Данко, — пізніше згадував.
Детальніше
Немає коментарів:
Дописати коментар