Еволюція ролі командувача у війську відбивала ті чи інші тенденції історичного розвитку Русі-України. Військові традиції наших предків занурюються у легендарні часи, коли билинно-літописні князі стояли на чолі "народу-війська", тобто ополчення із усіх дорослих чоловіків. Тоді ватажок завжди йшов попереду інших, своєю звитягою завойовуючи авторитет і пошану у племені. Мало змінилася ситуація і з оформленням слов’янських племен Середнього Подніпров’я у Київську Русь, першим достовірним правителем якої був Ігор. За перших великих князів військо складалося із дружини князя, найманців-варягів (вікінгів) та ополчень підкорених племен.
детальніше тут
Немає коментарів:
Дописати коментар