Про це українцям треба завжди памятати.

Сотні років  по відношенню до  українців, і   вже   до незалежної  України  в російських шовіністів нестерпно ріже око й сушить серце .Вони будь–якими шляхами хочуть зруйнувати цю кляту окремішність,яке завжди ставила перед собою «братня» імперія. Одним із шляхів його розв’язання були неминаючі намагання імперських пропагандонів будь–що довести , що українці — то ніякий не окремий народ, їхня мова — ніяка не… і т. ін. І робилося це просто–таки з винятковим цинізмом.

Нібито й люди, як люди — з двома руками, ногами, очима тощо, — але не давало спокою якесь підсвідоме передчуття: «…чує моє серце, навозимося ми з тими… хохлами!» І, певно, саме тому ледве не з моменту «возз’єднання» почали забороняти простому, але на той час ще вільному українському людові усе, що тільки можна було заборонити: і носити яскравий одяг, і сап’янові чоботи, що, з точки зору самодержавної пихи, могло негативно впливати на закріпачених, «лапотних» московських «холопів», і вільно торгувати, і друкувати та читати ,думати,говорити рідною мовою, і навіть хрестити «українськими іменами» власних дітей.Волелюбні, освічені та ще й чепурні українці становили зрозумілу небезпеку для варварськи деспотичного режиму, що неподільно панував у Московії.Ідеологи російської імперської ідеї перейменували Україну в “Малоросію”, а українців —у “малоросів”». Від самого  «возз’єднання» Московія заповнювала наші стосунки нещирістю: на словах називала братами, а на ділі — чинила гірше заклятого ворога.у своєї ненависті ,брехні та цинізму до українців.
 Про це українцям треба завжди памятати..
Вячеслав Мазуренко