«Нація може пережити та витримати шкоду від своїх дурнів та, навіть, від своїх надміру амбітних синів. Але вона не може вижити після зради зсередини. Ворог біля воріт є менш загрозливим, адже він заздалегідь відомий та відкрито несе своє знамено. Зрадник же ж вільно пересувається серед стану захисників, його підступний шепіт тихо лунає, шарудить серед провулків, і цей відгомін доходить аж до найвищих урядових залів.
Адже зрадник і не видається зрадником: він спілкується мовою, такою знайомою для всіх його жертв, він освоює те, що у них на думці і висловлює їх же ж міркування; одягаючи маску, він уподібнюється до них. Він звертається до тої найважливішої суті, яка лежить глибоко в наших серцях. Зрадник роз’їдає душу нації та підточує її основи, він непомітно і тихо працює в темряві для того, щоб розкласти опори оборони, і він продовжує заражати державу, аж допоки вона не зможе протистояти. Навіть вбивцю – і того слід боятися менше»
Марк Тулій Цицерон
Немає коментарів:
Дописати коментар