(Допис Elizabeth Bielska, дружини Антіна Мухарського) Ночували нещодавно в готелі в центрі Києва. Зайшли повечеряти. Усміхнений офіціант азійської зовнішності звертається до нас українською, дає меню і так само українською впевнено пояснює лексичне значення закрученого слова, котре означало подушку з овочів, на якій лежить запечений лосось. Я здивована запитую: - Ви ж не українець, правда? - Ні, я в'єтнамець. -
І обоє батьків в'єтнамці? - не можу заспокоїтися. - Саме так. Але я виріс в Україні. - То ви в школі вивчили українську? - Ні, у школі української не було. Вже в інституті. - Я вражена. Бо безліч російськомовних, котрі народилися в Україні, розповідають, що у них якась інакша щелепа. А у вас, бачу, що все гаразд, хоч в'єтнамська мова надто сильно відрізняється від нашої. - А як же я можу жити в Україні, працювати тут, і не говорити українською? Я дуже стараюся. "Москворота щелепа" - це лише міф, виправдання страху помилок чи негативного ставлення навколишніх, непевності, недостатньої мотивації на шляху до української. Тим, хто прийняв рішення опанувати українську, це неодмінно вдасться. А щоб цей шлях був менш тернистим, ми з коханим Антіном Мухарським пишемо книжку "ЯК ПЕРЕЙТИ НА УКРАЇНСЬКУ", яка побачить світ у перших числах листопада. Це був короткий уривок із неї.ФС
Немає коментарів:
Дописати коментар