Із невимовним жахом спостерігаю зараз за тим, як останній (?) кривавий диктатор Європи кидає тисячі людських життів у жерло Молоху. Весь отой натовп, що нагадує кадри з чергового сезону «І мертві підуть», який суне прямо на колючий дріт, усі ці замотані у майже лахміття фігури, що несуть із собою клумаки із рештками свого життя, яким пообіцяли перехід до митного пункту Білорусь-Польща, а по факту викинули у лісі і фактично погнали на загони військових, прикордонників та озброєної самооборони Польщі. От усі всі люди – а вони люди, не треба це забувати – чим вони завинили? Тим, що комусь довірилися? Тим, що народилися у не той час і у не тій географічній точці?
А ми всі народилися вчасно? А нам всім тут пощастило із часом та місцем?
А військові Польщі? Що робити їм, коли вони бачать виснажену, і від того ще більш оскаженілу людську навалу, яка кидається на паркани державного кордону? Стріляти? Формально – мають право. І навіть обов’язок. Чисто по-людські – я не знаю, скільком потім доведеться роками ходити до психолога, аби відновити гомеостаз власного життя.
Чого чекає диктатор? Звісно, що крові. Тоді йому буде легше казати сучасне «а у вас негрів лінчують!», тобто, а у вас – у мігрантів стріляють!
Чого чекає Європа? Вірніше, дочекалася. Усіма тими своїми поступками та уступками, усіма тими своїми «ітс джаст бізнес» та вигідними контрактами на «білоруських креветок». Що тепер робити сучасній просвітлений Європі? Пропустити сотні нелегальних мігрантів (наче їм наявних по континенту замало) і створити небезпечний прецедент для подальших аналогічних (і ще масштабніших) самовільних міграцій? Почати стріляти? Стримувати – буквально – фізичної перевагою зі свого боку кордону?
Божевілля світу пришвидшується щосекунди. Дарма ми вважаємо, що Рагнарьок – це кінець всього. Насправді це тільки початок. І, здається, ми його давно проґавили.
ТГ канал ПП!: пора перемагати
Немає коментарів:
Дописати коментар