Із котом, а не «по понятіям!»

Як влада проводить вибори у Дніпродзержинську: одного опозиційного кандидата оголошено в розшук, 15 білбордів другого — знищено
Сергій ДОВГАЛЬ  

«Бабуся» сколихнула Україну. Як уже повідомляла «УМ», Дніпродзержинськ привернув увагу всієї України дотепним білбордом із зображенням бабусі у хустці з котом та підписом: «Взнала, що внук голосував за «Регіони», — переписала хату на кота». Владу це зачепило за живе. Тим паче, раніше на цьому місці мало не впродовж року красувалося зображення нинішнього офіційного кандидата в народні депутати від Партії регіонів Костянтина Гузенка. Отож комунальники на в’їзді до міста спершу замалювали верхню частину плаката, а потім і взагалі все ліквідували.

Також ЗМІ повідомили, що директорка відомої у Дніпродзержинську рекламної агенції «Апельсин», якій нібито належить скандальний носій, після пережитих потрясінь опинилася в лікарні.

Коли кореспондент «УМ» спробував перевірити цю інформацію безпосередньо на місці, ніякого «Апельсина» за вказаною в інтернеті адресою не виявив. Проте зміг поспілкуватися по мобільному телефону з пані, яка зазначила, що власницею цього щита є не рекламна агенція, а вона особисто. Пояснювати причини раптового зникнення «бабусі з котом» жінка категорично не побажала, запевнивши, що на таку тему ніхто з журналістом не говоритиме взагалі. Але вона не мала рації.
http://umoloda.kiev.ua/number/180/0/75768/ 

 

　

Креатив Голосного змусив його «податися в бiга»

На час мого приїзду до Дніпродзержинська вже було відомо, що появу на рекламі вищезгаданої бабусі організував екс–голова прилеглої до Дніпродзержинська Єлизаветівської сільської ради Максим Голосний. Той самий колишній член Партії регіонів, який, ще перебуваючи в лавах цієї політичної сили і на посаді голови села, нещадно критикував керівника Дніпропетровської облдержадміністрації, «регіонала» Олександра Вілкула. Реакція не забарилася. Депутати сільради висловили Голосному недовіру, а два суди з цього приводу 30–річний зухвалець, звісно ж, програв, бо який служитель Феміди у наш час дозволить собі ухвалити рішення на користь людини, яка кинула виклик головному «регіоналу» області?

Ще раніше у прокуратурі витягли з шухляди закриту свого часу дрібну кримінальну справу п’ятирічної давнини, за якою Голосного притягували до відповідальності за хуліганство. Але Максима вже ніщо не могло спинити. Голосний так само критикував владу і заявляв про намір балотуватися до Верховної Ради по виборчому округу з центром у Дніпродзержинську. Білборд із бабою, налаштованою проти Партії регіонів, — один із проявів опозиційності Максима Голосного.

Після розголосу антиреклами з котом терпець влади вочевидь урвався, і проти Голосного порушили справу вже за серйознішою статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Максим Ігоревич («тимчасово не працює, безпартійний, проживає в селі Єлизаветівка Петрівського району Дніпропетровської області, судимості немає») вже зареєстрований ЦВК як самовисуванець по виборчому округу №30. І в цей час міліція оголошує його в розшук. Голосний, як кажуть, «подався в біга». Отож скільки я не намагався зателефонувати Максимові, поспілкуватися з ним не вдалося.

Напередодні кандидат у нардепи написав коментар для сайту «Дніпродзержинськ онлайн», у якому йдеться: «Я чітко усвідомлюю, що шанси [перемогти на виборах] у мене примарні, або, прямо скажемо, їх практично немає. Це радше крок відчаю і протест проти «виборів без вибору», які нам сьогодні намагаються нав’язати. На своєму прикладі я хочу наочно показати ставлення влади до реальних, а не «смішних» опозиціонерів, кризи суспільства й тієї біди, в якій опинилася Україна. Це жадібність, безпринципність, жорстокість і боягузство місцевих царків, чия сила тримається тільки на капіталах і найманцях із силових структур. Але навіть одна людина може їм протистояти і щось змінити, а консолідоване суспільство — й поготів змахнути це сміття на смітник історії».

Голосний наголошує: владу примусив гарячкувати навіть один опозиційний білборд. «Невже вони думають, що люди без цього не дізнаються правду? Це ганьба, ганьба на всю Україну!»

«Не хочеш жити по понятіям?» Отримуй!

Дніпродзержинськ відомий своїми «революційними» традиціями. Саме тут свого часу вперше на Дніпропетровщині підняли над будівлею міської ради синьо–жовтий прапор. І зараз, як виявилося, одним Голосним спротив не обмежується. Є тут ще один кандидат у депутати Верховної Ради — Віталій Купрій, самовисуванець, який не приховує свою приналежність до Всеукраїнського об’єднання «Свобода». Цей 39–річний правозахисник і депутат міськради є найрейтинговішим політиком серед усіх зареєстрованих 21 претендента на мандат навіть у порівнянні із провладним Гузенком.

Донедавна в Купрія була ще одна козирна карта. Він є власником відразу 15 білбордів, виставлених у людних місцях Дніпродзержинська. «Набридло знущання влади?», «Любиш місто і Україну?», «Не хочеш жити по понятіям?» — це зміст лише деяких із плакатів Купрія, цілком достатній, аби зрозуміти, яку лінію гне Віталій.

Коли ж зчинився переполох із «бабою Голосного», виникла реальна загроза того, що вона може розтиражуватися і на носіях Купрія. Як офіційно повідомив Віталій у своїй заяві до місцевої міліції, йому зателефонували із приймальні голови облдержадміністрації Вілкула і запитали, чи не бажає він поспілкуватися з їхнім шефом, очільником Партії регіонів на Дніпропетровщині. Купрій відповів згодою, оскільки задіяний у декількох судових суперечках, які стосуються незаконних дій дніпродзержинських чиновників саме у сфері зовнішньої реклами. Однак хвилин через 15 налаштованому на серйозну розмову Віталію повідомили, що всі питання знято і з Вілкулом спілкуватися немає про що.

Що стояло за оцим «питання знято», стало відомо вже вночі. Десять двосторонніх білбордів Купрія було зрізано і вивезено, а п’ять — пошкоджено. У Дніпродзержинську ніхто не сумнівається, що без безпосередньої участі влади таке неможливо.

Красномовний факт: коли серед ночі зрізали один із білбордів Купрія на лівобережжі (це були газорізальник, кранівник та двоє водіїв вантажних авто), до місця події під’їхала машина патрульно–постової служби. Однак із міліціянтами поспілкувалися люди, які прибули на джипі «Тойота Прадо» та «Волзі» ГАЗ–31 білого ко­льору. Після розмови з ними правоохоронці хутко зникли.

Купрій не вірить у те, що у місцевому управлінні МВС хоч пальцем поворухнуть у пошуках зловмисників. Але намагається привернути максимальну увагу суспільства до сваволі влади на Дніпропетровщині. До речі, й у випадку з білбордом Голосного у ЗМІ йшлося про причетність «губернатора» Вілкула до його демонтажу.

Хіба у Дніпродзержинську не прозвучав перший серйозний дзвінок на тему: «Регіони» на виборах до Верховної Ради–2012 не гребуватимуть нічим — ні законом, ні мораллю?

ГЕРОЇНЯ

За повідомленням каналу ТВі, пошуки в інтернеті виявили, що старенька — героїня реклами «Переписала хату на кота» — насправді до політики не причетна і взагалі є громадянкою Росії, мешканкою глибинки. Бабця, сфотографована мандрівниками з Москви ще 2010 року, живе на березі річки Масельга в Архангельській області РФ, на кордоні з Карелією.

ПРИКОЛИ

Пригоди кота–опозиціонера

Партія регіонів наступила на ті самі граблі: заборонивши досить безневинний прояв опозиційності — лише загострила увагу суспільства до нього. Дніпродзержинський білборд із бабусею, яка «взнала, що внук голосував за «Регіони», — переписала хату на кота», наступного дня після появи в інтернеті був заклеєний «дбайливими» представниками влади. Але дарма вони так зробили. Надалі «котоманія» заполонила віртуальний простір не лише України, а й стала подією для всього СНД. Соціальні мережі здригаються від реготу, бачачи чергові «фотожаби» на кота–опозиціонера, «запущеного» Максимом Голосним. Попереднього разу щось схоже було у 2004 році, коли Україна боролася проти Януковича сміхом — за допомогою «Веселих яєць», «Операції «ПроФФесор», інших гумористичних фільмів та численних анекдотів.

У «Фейсбуці» для «бабусиного квартиранта» створили спеціальну групу «Реальний кіт», де «кожен охочий може ставити нові плакати, публікації і, можливо, виступати за права Кота».