Показаны сообщения с ярлыком Історія України. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком Історія України. Показать все сообщения

среда, февраля 21, 2018

Мнение. С чего начинался Майдан (Видео)

В эти дни все вспоминают события на Майдане, а я вспоминаю события, которые предшествовали революции и постепенно привели к ней. Оппоненты Майдана в годовщину событий по традиции будут писать много разных гадостей. Бывшие регионалы, сепаратисты, российские СМИ называют революцию 2014 года «государственным переворотом», но при этом почему-то не любят говорить о том, что «переворот» этот произошел не за три дня, а длился всю зиму. А так не бывает. Государственные перевороты не продолжаются три месяца.
детальніше далі

воскресенье, февраля 18, 2018

Богдан Хмельницкий: раб на галерах, польский патриот, гетман Войска Запорожского. Лабиринтами истории

При упоминании о Богдане Хмельницком ультраправые националисты сегодня негодуют: мол, если б он не подвел державу под протекторат Московии, сегодня современникам не довелось бы разгребать последствия идеи объединения «братских народов». При этом они забывают: если бы не гетман, то, вполне вероятно, современная Украина могла бы иметь иные очертания: уж слишком плотно в те времена исконно украинские земли оккупировала Польша. А парадокс жизни Богдана состоит в том, что большую часть своей жизни выдающийся казак был законопослушным жителем Речи Посполитой и готов был положить голову во благо укрепления ее мощи. Что же заставило гетмана коренным образом поменять взгляды? Это и выяснял «Репортер» при помощи историка, автора книги «Богдан Хмельницький. Історія нескорених» Тараса Барабаша.
детальніше далі

суббота, февраля 17, 2018

Таємна зброя українців

Турки називали їх тінями. Від однієї тільки згадки про них кров у жилах ворогів закипала, а серцебиття сповільнювалося. Страх перед ними був настільки великим, що ворожі війська вбивали одне одного, в паніці рятуючи свої життя. Вороги вірили, що ці воїни безсмертні, що вони одночасно всюди і ніде, що їх неможливо ні поранити, ні побачити, бо вони наділені дивовижною надприродною силою і з’являлися перед супротивником у вигляді тіней. Або ж могли перекидатися у вовків і вщент знищити ціле вороже військо.
детальніше тут

КУБАНЬ,МИ ТЕБЕ ПАМЯТАЄМО.

100 років тому, 16 лютого 1918 року, було проголошено Кубанську Народну Республіку.Сто років тому у Катеринодарі (тепер Краснодар) проголосили Кубанську Народну Республіку. Це козацьке державне утворення від самого початку було зорієнтоване на Україну. Законодавча Рада нової республіки ще перед її офіційним проголошенням ухвалила резолюцію про прилучення Кубані до Української Народної Республіки (на правах автономії)
На фото-.Густина поселень українців на Північному Кавказі (на основі даних перепису 1926 року)
Далі

пятница, февраля 16, 2018

«МОСКАЛІВ МИ БИЛИ, БУДЕМ БИТИ ЗНОВ»: ЯК КОЗАКИ ЗДОБУЛИ ПЕРЕМОГУ У КОНОТОПСЬКІЙ БИТВІ

Битва 1659 року між військами гетьмана Івана Виговського та Кримського ханату з одного боку і московським військом — з іншого, біля міста Конотопа сучасної Сумської області, — це один із ключових епізодів російсько-української війни 1658—1659 років. Про це широкому загалу в Україні стало відомо зовсім недавно, після проголошення Незалежності. До того битву, яка відбулася лише через п’ять років після «вікопомного акта возз’єднання українського народу з братнім російським народом», правдиво не згадували у жодному підручнику. Росія ж століттями фальшувала українську історію і продовжує це робити. Збереглася кобзарська пісня: «До города Конотопа військо підступало,// Воєвод
Далі

четверг, февраля 15, 2018

«Розстрілювали усіх тих, у кого знаходили посвідчення, написані українською мовою»

У лютому 1918, тобто 100 років тому, посвідчення українською мовою ледь не коштували життя навіть тим, хто формально очолював радянську владу в Україні. До уваги вирізки із датованих 10 травня 1918 р. свідчень Миколи Скрипника та опублікованих у 1929 спогадів Володимира Затонського:
Джерело

среда, февраля 14, 2018

ЕВРЕЙСЬКИЙ ДОКІР ПОЛЯКАМ ЗА "ВОЛИНСЬКУ РІЗАНИНУ"

Поки польські шовіністи, повівшись на кремлівську провокацію, вирішили через 70 років назвати геноцидом відплатні акції українців проти засилля поляків на Волині у 1943 році, на поверхню випливає злочин, який полякам ще довго не змити перед світовою спільнотою.Йдеться про масове вбивство євреїв поляками у селі Єдвабне у Польщі під час Другої світової війни, в липні 1941 р. Довгий час офіційна пропаганда називала винуватців погрому німців, в зоні контролю яких перебувало Єдвабне, проте тепер стало відомо, що основну масу погромників складали поляки, які проживали в навколишніх районах. До війни у Єдвабному мешкало 1600 євреїв, що становило більше половини його населення.
Далі

суббота, февраля 10, 2018

ПЕРСЬКИЙ БУНТ ЗАПОРОЖЦІВ НА КУБАНІ

Ініціатори переселення запорожців на Кубань: Антін Головатий, Сидір Білий, Захар Чепіга. Пам'ятник у Катеринодарі
 Знищення Запорозької Січі Козацькі вольності були кісткою в горлі московських деспотів, для яких суспільство складалося лише з "государя" та його холопів. По закінченню війни з козацтвом під проводом Омеляна Пугачова царизм розпочав наступ на права козаків за допомогою «кнута и пряника». Царат узяв курс на перетворення усіх козачих загонів Російської імперії на армійські військові підрозділи. Козацька старшина (офіцерство) набували прав на володіння землею та кріпаками. Проведені реформи зупинили національно-визвольний рух козацтва, ба більше – донські, уральські та інші козаки обернулися на охоронців самодержавства.
Далі тут

четверг, февраля 08, 2018

Лживая Россия: Как "Тартарская Венера" стала "Русской"...

Кремль присвоил себе не только украинскую историю, религию, язык и культуру, но и стер целую нацию, народ, ставший остовом так называемой "русской нации". Читаю статью на одном из многочисленных якобы исторических российских сайтов: "Нескромная красавица с портрета: как русская Венера покорила Париж и затмила французскую императрицу". Читаю и думаю, ну вот как можно с такой легкостью врать? Насколько привычно россияне извращают смысл, перевирают названия, суть событий.
детальніше тут

среда, февраля 07, 2018

Учитель чорношличників

Історія маловідомого творця легендарного кінного полку Чорних запорожців сотника Федора Божка та його підпільної боротьби проти більшовиків в Україні 
 Матеріал друкованого видання № 13 (281) від 28 березня, 2013 Кінний полк Чорних запорожців – одна з легендарних частин армії УНР. Його командир – полковник Петро Дяченко із «трохи бандитським», як писали очевидці, обличчям був людиною завзятою. На фронт Першої світової війни пішов рядовим добровольцем, дістав кілька георгіївських нагород і поранень, а 1917 року вже мав звання штабс-капітана й очолював так званий батальйон смерті. Тоді йому виповнилося тільки 23.
далі

понедельник, февраля 05, 2018

Українці в польському концтаборі Явожно, 1945–1949 рр.

Для ув’язнення політичних противників уряд Польської народної республіки використовував колишні нацистські “табори смерті”. У 1944–1947 рр. в Польщі було утворено 1 255 концтаборів і 227 в’язниць, в яких утримували майже 200 тис. осіб [1]. Одним із таких таборів був концтабір у місті Явожно, який до 19 січня 1945 р. існував як філія нацистського концентраційного табору Аушвіц. У лютому цього ж року цей «табір праці» перейшов у підпорядкування відділення в’язниць і таборів воєводського відділу громадської безпеки в Кракові, яким спочатку керував поручик Якуб Хаммершмідт, а згодом – Якуб Халіцкі.
За даними Українського архіву у Варшаві, в концтаборі Явожно 1947 р. було ув’язнено 3 873 особи,з них 2 781 українець (823 жінки, кільканадцять дітей, 22 греко-католицьких та 5 православних священиків). Першою жертвою Явожно став в’язень № 343 Михайло Огарек із с. Чашин Ліського повіту, який помер 14 червня 1947 р. У 1947–1948 рр. найбільше в’язнів (2 610 осіб) походило з Ряшівського, Люблінського та Краківського воєводств. Майже 50 осіб із Лодзького, Катовіцького, Варшавського воєводств прибули до Явожно в рамках заходів щодо «очищення» цих теренів від українців.
детальніше тут 

На Україну знову суне російська орда, зі своїми побрехеньками для ватників про "навіки разом", та "триединый народ"

МАЛОРОС ВИННИЧЕНКО
 Споглядаючи нашу минувшину, помічаєш в словах Головного Отамана одвічний сюжет доленосних періодів української історії. Пригадаймо Хмельниччину, або визвольні змагання 1917-1921 років. Здається ось-ось і перемога, але ні, за багатообіцяючими подіями ховається зла доля. Все йде шкереберть: замість звитяги – поразка, руїна, рабство. Й одвічне: "Чому?" Певну відповідь на це питання може дати одна з ключових постатей визвольних змагань – Володимир Винниченко, а також його ставлення до Петлюри та всього національного руху в цілому.
Юрій Гарматний
далі

пятница, февраля 02, 2018

Підвали Адміралтейства забиті краденими в України скарбами!

Про Адміралтейство знають всі. Дехто там навіть був. Цей комплекс давно став символом Санкт-Петербургу. Тут знімалося чимало фільмів. Чимало інформації є в Інтернеті. Звичайний туристичний об‘єкт. І в той же час потужна секретна база російських спецслужб, де зберігається колосальний масив історичної інформації. Київські журналісти, які вже кілька років ведуть захопливі розшуки наших культурних цінностей та архівів, викрадених з України, багато разів отримували інформацію про секретні спецхрани в неймовірних підземеллях Адміралтейства. Після 1917 року, більшовики сконцентрували там цінності Російської Імперії, які продавали на Захід. Десь до 1931 року, у тих підвалах були архіви Скоропадського, УНР…
детальніше далі

Береза-Картузька концлагерь де карали українців, про який поляки не хочуть памятати.

Польша вошла в историю как третье в мире государство после СССР и Германии, которое ввело систему концентрационных лагерей. Береза-Картузская была построена как точная копия первого нацистского концлагеря Ориенбург: 5 защитных рядов изгороди из колючей проволоки, широкий ров с водой, проволочная изгородь под высоковольтным напряжением. Углы высокой (около 7 метров) изгороди венчали деревянные сторожевые башни с пулеметными гнездами; масса польской полиции с немецкими овчарками. Истязание узников не уступало немецким и сталинским концлагерям.

Як Армія Крайова на Волині та Галичині, під проводом Сталіна, Рузвельта та Черчиля, різала українців

Нещодавно побачили світ спогади колишнього екзекутора (точніше-ката) з польської Армії Крайової, виконавця смертних вироків, що здійснювалися на безневинних українцях в часі війни і після неї. Маємо на увазі спогади бойовика диверсійного відділу польського національного підпілля Стефана Дембського, що вийшли під назвою «Виконавець» у видавництві «Osrodek KAPTA». Перша назва, тобто «Кат» краще відтворює зміст книжки ніж «Екзекутор», бо розкриває моральне обличчя юнака, який у передвоєнний час виховувався у ненависті до всього українського, а в часі війни і після неї, своє виховання, втілював у життя, вбиваючи (разом з такими ж приятелями) українців, тільки лише за те, що вони були українцями і проживали на своїй, не чужій землі.
детальніше далі

четверг, февраля 01, 2018

ВОНИ ГОДУВАЛИ І НЕ КРИЧАЛИ " МИ КОРМИЛИ ВСЮ УКРАИНУ!"

У голод 1947-ого західняки годували східняків
1947-й відрізнявся від 1933-го суттєво: селянам можна було шукати хліб. Його дозволили купувати. Тисячі людей зі сходу України рухалися на захід, в Галичину, де колгоспна система ще не встигла угробити сільське господарство. Там східняки вимінювали чи купували хліб у західняків. Хто не міг купити — лишався на заробітки на місяць–два. Відділи УПА отримали наказ від свого командування не чіпати цих людей. Що б не говорили потім на сході про бандерівців, ніхто не може згадати, що вони кривдили цих голодних людей. Того року міліція фіксувала на західноукраїнських залізничних станціях десятки тисяч східняків. Декого з них арештовували й судили за "поширення провокаційних чуток про голод". Але більшості щастило дістати хліба й привезти додому. Зараз інколи східняки кажуть західнякам: "Ми вас годуємо!". Але то вже окрема тема.
детальніше далі

МІФ ПРО СХОЖІСТЬ І БРАТЕРСТВО РОСІЙСЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДІВ


Міф про схожість і братерство російського та українського народів, створюваний російськими ідеологами сотні років, сьогодні валиться, як картковий будиночок. Понад 150 років тому професор Київського і Санкт-Петербурзького університетів М.Костомаров видав дослідження про українців і росіян – сьогодні актуальне як ніколи. На Росії люди більш довірливі, ніж в Україні, і вірять владі безумовно, тому легенда про братерство ще жива. А українці, піддавши усе аналізу і критиці, сьогодні майже одноголосно міф про братерство з росіянами викинули зі свого життя, і, здається мені, назавжди. Неприкрита війна Росії проти України переконує навіть глибоких строків в тому, що росіяни та українці далеко не брати і навіть не родичі.
далі тут

ТАТАРО-МОНГОЛЬСЬКЕ ІГО – МІФ ЧИ ДІЙСНІСТЬ?

Що ми знаємо про Татаро-монгольське іго з офіційної російської-радянської історії? Русь Х – ХІІ століття. На величезних просторах від Карпат до Дінця формується могутня, багата держава, з високою культурою, в якій впливи Заходу та Сходу, об’єднуючись, перетворювалися в горнилі власної творчості. Ця держава мала щільні зв’язки з Заходом, входила в життя Західної Європи як рівноправний її член, як її частина. Це була Русь, – майбутня Україна.
детальніше тут

Більшовиків українські селяни вважали лютими ворогами

У відповідь на масові пограбування й репресії російсько-радянської влади українські селяни масово брали до рук зброю Тільки-но нога російського більшовика ступила на українську землю, відразу почалися пограбування селян. У них відбирали останню зернину, прирікаючи на голодну смерть цілі села. Тож українським селянам не залишалося нічого іншого, як чинити опір, який нова влада називала «бандитизмом» Хоч і небагато, але в архівах колишніх радянських спецслужб збереглися документальні підтвердження того, що наші пращури усіляко противилися російсько-більшовицькій владі.
детальніше тут

вторник, января 30, 2018

Кровні брати

Цього скандалу було годі уникнути. Історична політика Польщі останніх років балансувала на межі здорового глузду, непрофесіоналізму та етноцентризму. Єдине, що хоч якось виправдовувало її – це боротьба з перекосами в українській актуальній політиці пам’яті з її глорифікацією ОУН та УПА й спробами релятивізувати історію з етнічними чистками проти польського населення Волині. Спроби Українського інституту національної пам’яті «списати» жертви серед цивільного польського населення на «другу українсько-польську війну» наштовхувалися на посутню критику з польського боку.
далі тут