Показаны сообщения с ярлыком Історія УПА. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком Історія УПА. Показать все сообщения

ЙОСИП ПОЗИЧАНЮК - ПОСЛАННИК ЦК КОМСОМОЛУ, ЩО СТАВ ПОЛКОВНИКОМ УПА

Позичанюк Йосип Іванович народився в 1913 році в с. Дашов на Вінничині. У 1939 р ЦК комсомолу України направив 26-річного випускника Ніжинського педінституту до Львова нести в маси "ідеї Леніна-Сталіна". Занурившись в реалії Західної України, через півроку він сам став членом підпільної організації ОУН, ще через рік потрапив в "табір смерті" Освенцім, після втечі з якого знову примкнув до ОУН, став полковником УПА і з 1943 р фактично замом Романа Шухевича по питань ідеології і пропаганди
Детальніше тут

Василь Левкович, полковник УПА, який продовжив боротьбу у Воркуті

Історія життя Василя Левковича, останнього з тих, хто нагороджений Золотим Хрестом Бойової Заслуги УПА Василь Левкович народився 6 лютого 1920 року в с. Старий Люблинець (територія сучасної Польщі). В чотири роки став сиротою, ще через три роки померла його бабуся. Тоді семирічного Василя взяв на виховання дядько Костянтин Білий.
Далі тут

ДІДО ПРЕЗИДЕНТА ПОЛЬЩІ ЗАГИНУВ В ЛАВАХ УПА ПІД БОЛЕХОВОМ

Ця інформація віднедавна стала не тільки «притчею во язицех» не тільки в Прикарпатському містечку Болехові, але й в соціальних мережах. В усякому разі й листівки, розповсюджені Болехівськими теренами, й Інтернет розповідають про таке: «У росіян трісне череп від почутого. Польща отримала славного Президента, нащадка Української Слави. Михайло Іванович Дуда (псевдо «Громенко», «Зиновій»; роки життя: 21 листопада 1921 р., с. Сороки-Львівські Пустомитівського району нині Львівської обл. – 7липня 1950 р., 
Детальніше тут

"Меня бросили в подвал с трупами повстанцев": история крымчанки, которая помогала УПА

В крымском поселке Раздольное уже полвека живет Теодозия Кобылянская, которая помогала Украинской повстанческой армии. В молодости ее поймали с записками от повстанцев, начали пытать и отправили в лагерь. Теодозия с детства входила в патриотические сообщества Родилась Теодозия в одном из древнейших городов на Западной Украине – Микулинцах на Тернопольщине. Ее отец – польский офицер, мама – украинская учительница. Бывшая связная УПА рассказала, что ее мать умерла во время четвертых родов, когда маленькой Теодозии было 9 лет.
Детальніше тут 

УПА, чому її ненавиділи “визволителі” зі Сходу і Заходу?

Українська повстанська армія (УПА) — військова організація українців, що в часи війни супердержав діяла на території Галичини, Волині, Північної Буковини, сучасних Польщі та Білорусі, але окремі загони також діяли і на території східної України, на Донбасі і навіть на Кубані. УПА діяла до 1953 року, коли активні її дії припинено, а окремі вогнища спротиву діяли впродовж 1950-1960-х років
детальніше тут

Марія Савчин та її «Тисяча доріг»

Щоб по справжньому осягнути історію рідної країни не варто обмежуватись лише шкільними чи університетськими підручниками. Адже, справжня історія має людські обличчя. Мемуарна проза особливо безпосередніх учасників подій, хоча й суб’єктивне джерело, але видається найбільш цікавим з усіх можливих джерел. Саме тому мій вибір зупинився на щойно перевиданій книзі спогадів Марії Савчин.
 Хто ти, дівчино?
Далі тут

ШУХЕВИЧ УЗЯВ МЕНЕ ЗА ПЛЕЧЕ: "МУСИМО БОРОТИСЯ ДО КІНЦЯ – ЦЕ НАША ЗАПОВІДЬ"



Усю родину охоронця провідника Української повстанської армії Любомира Полюги вивезли в табори. Мій батько Іван Федорович був учасником визвольних змагань проти польської влади. 1917 року вступив добровольцем в Українську галицьку армію. Брав участь у створенні Таємного університету у Львові (нелегальний вуз, заснований за ініціативи Наукового товариства ім. Тараса Шевченка як реакція на закриття польською владою українських кафедр. Діяв 1921–1925 року. – Країна). В українському дусі виховував нас із сестрою Ярославою, яку ми кликали Сяйцею.
далі тут

Ростислав Кушнірук: «Червона нечисть, як шакали, набігала...»

УПА воювала на чотири фронти: нацисти, червона банда, польські загарбники і власні сексоти. Останні були найстрашнішими ворогами.
Ростислав КУШНІРУК, 87 років. Народився 27 червня 1930-го в селі Німецькому, зараз — Княгинінок, Луцького району на Волині. Закінчив чотири класи. 28 жовтня 1944-го із батьками й молодшою сестрою були вислані до Кіровської області Росії. За 14 років їх реабілітували. Закінчив Луцьке музичне училище й Рівненський педагогічний інститут. 26 років працював викладачем у Луцькому музучилищі. «Воно розташувалося на другому поверсі колишньої в’язниці. Поклявся, що танцювати там, на кістках людей, не буду. Слова не порушив».
детальніше тут

ВАСИЛЬ КУК: «УПА В ІСТОРИЧНОМУ ПІДСУМКУ ПЕРЕМОГЛА, БО ТІЄЇ ДЕРЖАВИ, ПРОТИ ЯКОЇ ВОНА БОРОЛАСЯ, ВЖЕ НЕМА І НІКОЛИ НЕ БУДЕ»

Останній Головний командир УПА та Голова Генерального Секретаріату УГВР Василь Кук (1913-2007) – постать, поза сумнівом, справді історична. І справа не тільки в тих посадах, які він обіймав, й не тільки у тому довгому й нерідко карколомному життєвому шляху, який він пройшов. Василь Кук мав те, чого не вистачало і не вистачає наразі більшості українських патріотів, в тому числі (власне, чи не передусім) політичним провідникам: вміння діяти розважливо, спокійно, не звертаючи увагу на непосутні колізії і зовсім не переймаючись тим, що про тебе скаже добродій NN чи напише пан ZZ.
детальніше тут

"Сом", "Гарпун" і "Сівко". Формування і загибель першого штабу УПА

На сході Волинської області десятеро повстанців натрапили на німецьку засідку 13 травня 1943 року. У перестрілці під с. Чорниж полягли всі. Як виявилося, це були охорона і співробітники діючого штабу Української повстанської армії. Тоді загинули Головний командир Василь Івахів і члени штабу Юліан Ковальський і Семен Снядецький.
Далі тут

Бандерівська Лавра. Почаїв, нинішня твердиня «русcкого міра», колись служила прихистком для бійців УПА

Чимало ченців Почаївської лаври були пов’язані з УПА. Повстанців тут лікували, допомагали їм легалізуватися під іншими іменами. Про це можна почитати в архівах КДБ. На цвинтарі Лаври чимало безіменних могил, можливо, в них поховані ченці-упівці. Автор: Олесь Кульчинський, журналіст, перекладач, кандидат філологічних наук, дослідник історії Української церкви. Десять років тому ТЕКСТИ написали про те, як народний цілитель, монах Амфілохій – нині святий Почаївської Лаври – допомагав УПА. Нещодавно на цю тему навіть зняли фільм, у якому показують свідчення п. Марії Антонюк, бандерівської зв’язкової.
детальніше тут

ПІШОВ ДОБРОВІЛЬНО В УПА, ЩОБ БОРОТИСЯ ПРОТИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ

Стаття підготовлена на основі матеріалів архівних кримінальних справ, які зберігаються в Управлінні СБУ Тернопільської області Постанова від 16 лютого 1945 року. Місто Вишнівець Я. оперуповноважений Вишнівецького РВ НКВС лейтенант міліції Шевченко, розглянувши направлені у Вишнівецький РВ НКВС матеріали по відношенню злочинної діяльності: Левенеця Дмитра Івановича, 1927 року народження, жителя села Лози Вишнівецького району Тернопільської області, не судимий, українець, 
Далі тут

ВІЙНА І МИР

Упівці й червоноармійці хоча й були по різні сторони барикад, проте нерідко виявляли приклади взаєморозуміння і навіть співпраці.
У 1944 році ще не було видно кінця одній війні, а на Західній Україні вже розпочиналася друга. Червону армію зустріли не тільки німецька оборона, а й партизанські загони УПА. Перші серйозні сутички між УПА й армією, що наступала, сталися вже в січні 1944-го біля села Корчиця на Волині. Надалі Червона армія мусила постійно оборонятися від повстанських загонів у флангах і тилах – тільки в лютому 1944-го на самій лише Рівненщині загони «з лісу» напали на червоноармійців 154 рази. 
детальніше тут

Бандерівська Лавра. Почаїв, нинішня твердиня «русcкого міра», колись служила прихистком для бійців УПА

Чимало ченців Почаївської лаври були пов’язані з УПА. Повстанців тут лікували, допомагали їм легалізуватися під іншими іменами. Про це можна почитати в архівах КДБ. На цвинтарі Лаври чимало безіменних могил, можливо, в них поховані ченці-упівці.
 Десять років тому ТЕКСТИ написали про те, як народний цілитель, монах Амфілохій – нині святий Почаївської Лаври – допомагав УПА. Нещодавно на цю тему навіть зняли фільм, у якому показують свідчення п. Марії Антонюк, бандерівської зв’язкової.
детальніше далі

Вершники-карателі. Кавалерія СС проти УПА

У наказі штабу 8-ї дивізії від 11 серпня зазначалося, що "сили українського національного повстанського руху разом з радянськими угрупуваннями заважають збору врожаю. Бандити намагаються знищити більшу частину врожаю, а залишки приховують для себе".
далі тут

ОКРУЖНИЙ ЕСБІСТ БУКОВИНИ ВАСИЛЬ ПАРАЩУК-“МАКАР”

Одним із провідних діячів української національно-визвольної боротьби на теренах Галичини та Буковини був Василь Паращук-“Заверюха”, “Макар”. Згідно з актовим записом №18 від 14.02.1921 р. у метричній книзі с. Тишківці Городенківського повіту Станіславського воєводства (тепер Городенківського району Івано-Франківської області – Авт.) Василь Паращук народився 13 лютого 1921 р. У середньозаможній родині Дмитра Васильовича (1892 р.н.) та Анни Дмитрівни (з дому Пищак, 1894 р.н.), він був найстаршим, мав братів: Михайла (19.09.1922 р.н.) та Федора (1924 р.н.).
детальніше тут

Як святкували Великдень вояки УПА в 1944-1950 роках (ФОТО)

Стіл зі зрубу, хвоя замість скатертини, на столі паски, а на плечах зброя. Кожному в цю мить, напевно, хочеться додому, але там уже влада «визволителів». Назад вертатися не можна, попереду лиш війна. Але нині Великдень – час віри у краще. «Із фронту, що присувався до Дністра під Станиславів, чути тяжку гарматну канонаду. Ситуація скрізь напружена. Щодня вичікуємо новин… Серед таких обставин наближаються Великод­ні Свята»
детальніше тут

У ПОШУКАХ "ВОЯКА". ЯК РОДИНА СОТНИКА УПА ВІДНАЙШЛА ЙОГО ІСТОРІЮ

 
Коли повстанці побачили, що втекти не було ніякої можливості, командир "Василь" наказав "Юсакові" виходити, бо розумів, що полюють саме за ним: "Тобі треба жити, щоб розповісти про нас, що ми боролись і загинули за Україну". "Герої не вмирають!" — цими словами, що з новою силою залунали в 2014 р. на Майдані у Києві й по всій Україні, вшановуємо всіх тих, хто своєю життєвою поставою та жертовністю заслуговує на них. Серед таких і Петро Ґудзоватий (1912—1946) — учасник національно-визвольної боротьби, член Організації українських націоналістів ще з початку 1930-х років, вояк Дружини українських націоналістів ("Нахтігаль"), один із керівників Української повстанської армії, сотник, який очолював штаб Східної групи УПА "Тютюнник".
детальніше тут

Сторінками героїв УПА МИ ВОЮВАЛИ НЕ ЗА «СОВОК» У ВИШИВАНКАХ!

Редакція газета ПАТРІОТ розшукала жінку, Ольгу Олександрівну Свереду-Юрову, 1927 року народження. Зв’язкова УПА, за радянських часів була засуджена та відбувала покарання у таборах славнозвісного Магадану. За часів вже незалежної України у 1992-му році була реабілітована. Ольга Олександрівна охоче погодилася зустрітися, адже їй багато є про що розповісти. Проте було цікаво, перш за все, дізнатися, що думає людина, яка присвятила своє життя боротьбі за незалежність країни і є справжнім патріотом України, про сьогодення, про війну, про владу, про ситуацію в державі, тощо. 
детальніше тут

ГОЛЛАНДЦІ В УПА. ЯК УТІКАЧІ З КОНЦТАБОРУ ЗНАЙШЛИ ПРИХИСТОК У ПОВСТАНЦІВ

Неймовірна історія порятунку голландських офіцерів доводить, наскільки потужним стимулом може бути бажання жити вільним. Під час Другої світової війни антифашистські рухи Опору намагалися сприяти військам антигітлерівської коаліції. Якщо не було можливості налагодити безпосередню військову взаємодію, партизани допомагали Союзникам розвідкою чи порятунком їхніх бійців від нацистського полону. Наприклад, четники Югославської армії на Батьківщині, очолювані генералом Д.Михайловичем, за роки війни врятували близько 700 англо-американських пілотів, збитих над їхньою країною.
 На фотографии-генерал-майор Йоханнес Бентінк
детальніше тут