середа, липня 23, 2014

Один день із життя батальйону "Донбас"


Тетяна Кусок, УП
"На Майдані я не був. Я його не підтримував. Влада завжди буде піклуватися насамперед про свої інтереси. Від перестановки доданків сума не міняється. Але із приводу того, що сталося із країною, то я не міг лишатися байдужим", – розказує киянин Анатолій на передовій поблизу Попасної на Луганщині.
Він – боєць добровольчого батальйону "Донбас", який зараз входить до складу Національної гвардії. У мирному житті Анатолій працював в одній із державних клінік Києва лікарем-бактеріологом.
Анатолій працював лікарем. У "Донбасі" – 2 тижні 
Ми розмовляємо під пекучим сонцем посеред невеличкої дороги, обабіч височіють пагорби. Нагорі серед трави вирізняються силуети снайперів "Донбасу".
Бійці "Донбасу" пильнують з усіх боків 
Анатолій розповідає про бій 18 липня: "Двоє загинули точно, двоє вважаються зниклими безвісти. Але я сумніваюся, що вони лишилися живими. Один мав кульове поранення в голову, інший теж був поранений. Просто через колотнечу ми їх загубили".
Удома на нього чекає мама й дружина.
"А моя дівчина мене кинула. Сказала: "Або повертайся, або між нами – усе", – каже інший боєць "Донбасу". При цьому він посміхається, ще й підбиває на сміх своїх товаришів. Він явно на своєму місці й знає, що "первым делом самолеты, ну а девушки – потом".
ПРОДОЛЖЕНИЕ