Флот у калюжi, або Чи варто вiдроджувати ВМСУ пiсля анексiї Криму?
Президент України нещодавно заявив, що "наш флот має
бути сучасним i сумiсним з кораблями країн НАТО", а також зазначив, що
"прiоритет надаватиметься будiвництву нових кораблiв".
Пiсля того як солдати Путiна без єдиного пострiлу захопили двi третини корабельного складу ВМСУ й анексували Крим, для багатьох наших спiвгромадян заява Президента видається не зовсiм логiчною. Мовляв, чи варто вкладати "значнi фiнансовi ресурси" у структури, якi у бiльшостi своїй не лише не чинили опiр ворогу в ході росiйської окупацiї Криму, а й масово переходили на його бiк? Чи не виглядатиме новий флот України пiсля втрати великої частини Чорноморської акваторiї як iграшкова флотилiя у калюжi? Чи справді прiоритетним сьогоднi є запуск проекту, який коштуватиме країнi, можливо, не один мiльярд доларiв?
Вiдповiдi на цi запитання - у розмовi газети "Експрес" з головним спецiалiстом Iнституту розвитку армiї Володимиром Сугурняком та вiйськовими експертами Вiталiєм Шишкiним i Олексiєм Найдою.
-- Чи потрiбен Українi свiй флот пiсля того, що сталося у Криму?
В. Сугурняк: -- Справдi, українськi офiцери та матроси не зробили жодного бойового пострiлу в бiк росiйських агресорiв. Нашi моряки брали участь у операцiях НАТО та ЄС у боротьбi iз сомалiйськими пiратами, але виявилися неготовими до оборони своєї держави. Але це не означає, що пiсля цiєї темної плями флот нам геть не потрiбен. Потрiбен, але у принципово новiй якостi.
-- Якiй?
В. Шишкiн: -- Питання майбутнього розвитку ВМС України не полягає лише у видiленнi 16 мiльярдiв гривень на швидке будiвництво нових корветiв чи вiдновленнi технiчної готовностi старих кораблiв, як про це говорив Президент. Як на мене, це мало що змiнить. Якщо б у Севастополi чи Донузлавi у нас стояли новi корвети, а не старi ракетнi кораблi, це унеможливило б окупацiю Криму? Навряд чи. Тому передусiм мають бути визначенi новi завдання та прiоритети для флоту.
-- У чому вони мали б полягати?
О. Найда: -- Це насамперед протидiя воєннiй загрозi з боку Росiйської Федерацiї з моря. Вона повинна передбачати оборону берегової лiнiї, територiальних вод, комунiкацiй, природних ресурсiв у Чорному та Азовському морях. Проект "Новоросiя" побудований на тому, аби росiйський анклав у формі невизнаних республiк отримав доступ до моря i водночас позбавив цього доступу Україну. Стратегiчна мета - перетворити її на безперспективну країну без транзитного потенцiалу.
В. Сугурняк: -- Так, якщо ви не контролюєте свої територiальнi води та свою економiчну зону, то це означає, що противник контролюватиме всi вашi води аж до лiнiї прибою. За один лише мiсяць, навiть узимку, коли морськi комунiкацiї працюють не так активно, 500 - 600 торговельних суден iдуть із протоки Босфор до портiв Чорного моря - Одеси, Iллiчiвська, Пiвденного, Херсона, миколаївських портів тощо. Це величезна частина всього iмпорту i експорту України. Якщо станеться диверсiя з iноземним кораблем, який прямує до українського порту, весь гiгантський потiк
експорту-iмпорту зупиниться, сотнi тисяч людей, котрi працюють у портах, приморських мiстах або торговельному флотi, залишаться без роботи. Тому одним з основних завдань українського флоту
мала б стати охорона цього торговельного шляху вiд росiйських диверсантiв.
-- В якому станi нинi українськi ВМС?
О. Найда: -- З Криму вийшло лише 30% особового складу Вiйськово-Морських сил України. На сьогоднi у ВМС з того, що називається бойовими кораблями, є флагман "Сагайдачний" - найсучаснiший корабель, збудований 1993 року.
-- А що можете сказати про ЧФ Росiї?
В. Шишкiн: -- Нині ЧФ РФ нараховує одинадцять великих десантних кораблiв, серед яких кораблi Пiвнiчного, Тихоокеанського та Балтiйського флотiв. Кожен iз них може брати батальйон морської пiхоти з технiкою. Вiдтак усе узбережжя України - вiд Iзмаїла до Скадовська - десантонебезпечне. Крiм того, цього й наступного років Росiя отримає шiсть нових фрегатiв i шiсть пiдводних човнiв. Таким чином створюється гiгантська вiйськова перевага РФ на Чорному морi.
-- Як ми повиннi на це реагувати? Можливо, Президент i має рацiю, говорячи про потребу побудови нових потужних кораблiв?
О. Найда: -- Корвет, про який згадував Президент, з надзвичайно потужним ракетно-артилерiйським, радiоелектронним, торпедним озброєнням i вертольотом на борту призначений для виконання завдань радше не у береговiй зонi Чорного моря, а у вiддаленiших районах, де нині реальних загроз для України не iснує.
Один сучасний корвет водотоннажнiстю 2600 тонн коштує понад 250 мiльйонiв євро. Цi кошти нинi доцiльнiше iнвестувати в будiвництво захищеного кордону з РФ.
В. Сугурняк: -- Мусимо розв'язувати це питання у двох площинах. По-перше, за принципом лендлiзу ми можемо орендувати досить сучаснi кораблi, якi є у США та Великiй Британiї. Там на базах стоять сотнi боєздатних законсервованих кораблiв. По-друге, слід укладати угоди з Нiмеччиною, Швецiєю та iншими країнами про придбання проектiв сучасних кораблiв, якi вже будували i були в експлуатацiї рiзних країн. Так, це дуже дорого: корабель такого класу коштує декiлька сотень мiльйонiв доларiв,
але ж незалежнiсть дорожча.
-- Чи є у нас можливостi для власного кораблебудування?
В. Шишкiн: -- Наша кораблебудiвна база серйозно потерпіла пiсля анексiї Криму. Тодi ми втратили керченський, феодосiйський i севастопольський заводи. Але ми маємо можливiсть розвивати
суднобудування в Миколаєвi й iнших мiстах.
Юрiй ГРИЦИК, газета "Експрес"