Чи бути Донбасу поза Україною і чому?(частина друга)

Безбожні часи. Початок.Війна(начало здесь)
  Навіть в часи Російської імперії в Донбасі релігія не мала великого впливу у робітничому середовищі. В цьому краї було найменше церков з розрахунку на 10 тисяч мешканців в порівнянні з іншими губерніями півдня імперії. Тому лютневу революцію, а потім і жовтневий переворот тут сприйняли на ура. Та більшовизм не приніс полегшення в нелегке життя шахтарів. Але і більшовицькі ідеї тут приживалися важко. А коли на шахти стали зсилати благоненадійних і ідейних ворогів більшовизму, особливо з числа українських націоналістів, їх активна ідеологічна робота серед своїх товаришів привела до супротиву більшовизму. Але зсилати шахтаря в Сибірські чи північні концентраційні табори було безглуздо, бо смертність в шахтах була вищою за смертність в самих таборах, тому табори стали створювати на базі самих шахт.

Війна. Війна внесла свій слід в життя Донбасу. Тут майже не було більшовицького підпілля, так, як залишених більшовиками агентів  на самому початку німецької окупації було викрито і арештовано, не без допомоги населення Донбасу. Проте масовий супротив організований ОУН набирав свою силу. Підпільники – націоналісти, особливо їх молодіжне крило, активно вело підривну діяльність проти окупантів. Та проти них стали працювати більшовицькі агенти, які видавали підпільників-націоналістів фашистам. (Не виключено, що це були подвійні німецько-більшовицькі агенти. Історики ще має вивчити цю білу пляму років Другої світової війни).
Продовження буде