Безбожні часи. Період боротьби проти більшовизму на Західній Україні.
Після війни більшовики продовжили боротьбу проти всього українського. Спочатку вони знищили Українську Греко-Католицьку Церкву, яка була справжнім захисником всього українського і не лягала під більшовиків, як це зробила у 20-30 роках ХХ ст.. православна церква, після знищення більшості духовенства і монахів, що не бажали підкорятися безбожній більшовицькій владі. Але супротив на заході України присмирити більшовикам не вдавалося довго…до тих пір, допоки вони не стали набирати у війська НКВС українців, що проживали в Дніпропетровській, Харківській, Полтавській, Донецькій і Луганській областях.
Саме вони стали ядром псевдо націоналістичних загонів( так, як вміли розмовляти українською мовою без акценту), які під виглядом УПА катували і знищували місцеве населення західних областей України. Звісно, що катами були справжні нквсовці, а інших тільки пов’язували спільно пролитою кров’ю в нічому не винного мирного населення. Що, звісно, збурило справжніх патріотів, які стали жорстко воювати, як з формуваннями НКВС так і з звичайними армійськими частинами розташованими у Західній Україні. Це і породило чутки про нечувані звірства українських націоналістів. Так формувалася більшовиками легенда про бендеровців-вурдалаків.
Мова Донбасу. У всі часи Донбас був багатомовним. Це відповідало тому, що його мешканцями були всі народи Російської імперії, а, згодом, СРСР. Але найпоширенішими в селах і невеликих містечках була українська мова, а в більших містах суміш російської з українською. Зросійщення Донбасу відбулося пізніше, коли в Україні розпочався комуністами наступ на українську мову і культуру. Але і це не зробило великий розбрат між різними народами, що населяють Донбас. Найбільшого удару по українській мові і культурі в Донбасі було завдано після прийняття Закону про мови регіонально-комуністичною більшістю української Верховної Ради. Протягнувши цей закон вони створили нестерпне ставлення до української мови в донецькому регіоні.
Продовження буде
Після війни більшовики продовжили боротьбу проти всього українського. Спочатку вони знищили Українську Греко-Католицьку Церкву, яка була справжнім захисником всього українського і не лягала під більшовиків, як це зробила у 20-30 роках ХХ ст.. православна церква, після знищення більшості духовенства і монахів, що не бажали підкорятися безбожній більшовицькій владі. Але супротив на заході України присмирити більшовикам не вдавалося довго…до тих пір, допоки вони не стали набирати у війська НКВС українців, що проживали в Дніпропетровській, Харківській, Полтавській, Донецькій і Луганській областях.
Саме вони стали ядром псевдо націоналістичних загонів( так, як вміли розмовляти українською мовою без акценту), які під виглядом УПА катували і знищували місцеве населення західних областей України. Звісно, що катами були справжні нквсовці, а інших тільки пов’язували спільно пролитою кров’ю в нічому не винного мирного населення. Що, звісно, збурило справжніх патріотів, які стали жорстко воювати, як з формуваннями НКВС так і з звичайними армійськими частинами розташованими у Західній Україні. Це і породило чутки про нечувані звірства українських націоналістів. Так формувалася більшовиками легенда про бендеровців-вурдалаків.
Мова Донбасу. У всі часи Донбас був багатомовним. Це відповідало тому, що його мешканцями були всі народи Російської імперії, а, згодом, СРСР. Але найпоширенішими в селах і невеликих містечках була українська мова, а в більших містах суміш російської з українською. Зросійщення Донбасу відбулося пізніше, коли в Україні розпочався комуністами наступ на українську мову і культуру. Але і це не зробило великий розбрат між різними народами, що населяють Донбас. Найбільшого удару по українській мові і культурі в Донбасі було завдано після прийняття Закону про мови регіонально-комуністичною більшістю української Верховної Ради. Протягнувши цей закон вони створили нестерпне ставлення до української мови в донецькому регіоні.
Продовження буде
Немає коментарів:
Дописати коментар