Я люблю свою батьківщіну

Я люблю свою батьківщіну. Люблю її безкрайні простори, могутній Дніпро, що широко простягається вздовж великих берегів, пронизуючи саме серце моєї держави. Я люблю свій народ, і знаю що він любить мене. Україна багата та вродлива наречена, яку весь світ вважає могутньою та непокірною. Вона омита кров’ю своїх синів, багатою віковічною істрією. Не одне століття вона боролася за свою незалежнисть. Дух незламності живе в серці кожного українця, в його крові тече загартованність та жага до життя.

Україна має працьовитий народ. В її землях найцінніше, що може дати природа людині. Ми маємо все що може зробити нас щасливими: природні ресурси та сімейні цінності, культуру та розумовий потенціал. Ми маємо обрати вірний шлях, що приведе до розвитку ураїнського суспільства.

Україна зможе підвестися з колін, припинити кровопролиття свого народу. Не допустити розірвання на шматки. Вона не може мати іншого шляху, адже вона робила це завжди і зробить це знов. Я пишаюся своїм корінням, своєю культурою, своєю вірою в світле майбутнє України. Жовто-блакитний прапор завжди символізуватиме блакитне чисте небо, та безкрайні простори золотавої пшениці. Мій народ збереже свою історію. Від моря до гір, від степу до рік, від дідів до сінив, від матері до дитини, ми все пронесем та віддамо нащадкам, бо то наша істрорія, то наша земля.

У нас все ще попереду.Варто тільки зрозуміти,мудро розпорядитися своїм майбутнім і встигнути зробити багато добра,кожен задум потрібно починати вже сьогодні.На довгій життєвій ниві всього доведеться скуштувати.Головне не піддаватися розпачу,завжди і в усьому бути чесним і не зраджувати свій народ...

Думаю,що наша Україна буде щасливою.Така прекрасна країна,з такими чудовими людьми заслуговує на щастя!
 Запись из ленты пользователя Света Ковальчук