Наш народ завжди відзначався інфантильністю.
Ну, і нездоланною лінню. Як інтелектуальною, так і банальною. Хтось має прийти і все нам, за нас зробити. Ми все ще чекаємо на Месію. От його і підсовують.
То все за нас має зробити Ющенко, то Тимошенко, то Віктор Федорович, то великий і могутній Кличко. Головне, щоб не я. А потім пішли дрібніші месії – Парасюк, Козак Гаврилюк, Ляшко. І гріх би цією дитячою рисою не скористатися нашим воріженькам.
Останнім нашим рятівником є, звісно, Надія Савченко. І все б нічого, хай би бавився народ. Та, на жаль, на кону не лише існування держави, а й наше персональне життя. І це не метафора – хто сумнівається, хай подивиться на те, чим завершився такий інфантилізм для жителів Донбасу – тепер процвітають.
далі
Немає коментарів:
Дописати коментар