25 років з часу відновлення української державності показали, що наслідки тотальної русифікації не можуть зникнути самі по собі.
Для українців це дуже болюча проблема, адже у великій частині міст вони й досі не мають повноцінного мовного середовища. Не дивлячись на те, що це їм гарантує Конституція.
У той же час, більшість політиків в Україні бояться навіть торкатися мовного питання, наперед знаючи, якою буде на це реакція з боку принципово російськомовних.
Але справа дерусифікації України і формування української сучасної політичної нації не зрушиться з місця, якщо мовна тема не звучатиме з вуст політиків і з екранів телевізорів, як найактуальніше завдання, як найнеобхідніша реформа для побудови успішної і сильної України.
Кремль хоче підірвати українське суспільство із середини.
І знищення української мови, цінностей і культури нації – це методи та інструменти гібридної гуманітарної війни.На жаль, українська політична еліта (або точніше ті, хто себе за неї видає), сьогодні явно не готова стати поряд із будівниками українського ментального простору і порвати з Москвою по-справжньому.
Помиляються принципові супротивники української мови, котрі чомусь думають, що можна побудувати якусь фантастичну російськомовну демократичну ліберальну Україну, яка буде подавати приклад Росії.
З іншого боку, замінити фактично діючу і понині в Україні пострадянську матрицю на українську, неможливо без формування культурних, освітніх, політичних, фінансових і промислових еліт.
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар