Ми повині бути гідною нацією.

Для багатьох українців гідність поки що існує тільки у вигляді красивого слова…Поневолення моєї землі століттями з боку московської орди дається в знаки і сьогодні. Виховані у атмосфері рабства, чинопоклонства, пасивності, безвідповідальності народили і виховали не одне покоління собі подібних. Таких людей багато серед так званої сучасної «політичної і культурної еліти», академіків, професорів, науковців, істориків, самоназваних експертів і політологів та інших хронічних пристосуванців різних мастей. Часто від них  можно почути – «зараз не на часі, бо війна», «ми маємо бути мудрішими», «це образить наших сусідів», «ми слабкі», та багато інших дрібніших відмовок можете почитати в коментарях до постанови та у публічних дискусіях. Складається враження, що цих коментаторів цікавить геть усе, окрім власного народу та своєї держави. Як тут не згадати геніальні слова нашого пророка Тараса Шевченка, які як ніщо краще характеризують більшість «сучасної української еліти»: "Раби, підніжки, грязь Москви, варшавське сміття – ваші пани…"  Панове, вас що, нічому не вчить ваша ж історія? Після України черга обов’язково дійде до усіх. Це вияв поваги до наших предків, багато хто з яких зазнали страждань, велика кількість яких була знищена фізично, закатована та замордована. Для нас має існувати лише один інтерес – Український. Ніхто у світі не має права принижувати Український Народ, Україну.
Вячеслав Мазуренко