Продовжую цикл про історичних кумирів росіян. Джерело їхніх гордощів за «славное прошлое» та приклади, на яких виховуються діти. Сьогодні поговоримо про князя Дімітрія Донського. Його перемога у Куликовській битві — одна з головних скрєп росіянської пропаганди. А як же ж: з Ордою князюшка боровся. За це і до лику святих, між іншим, причислений.Насправді князюшка боровся не з Ордою, а — ЗА ОРДУ. Він був вірним холуєм хана Тохтамиша. Справа у тому, що Мамай всупереч брехливій росіській пропаганді ханом не був. Ханом був Тохтамиш. А Мамай був лише одним (і найсильнішим) военачальників — темником.
Мамай боровся з Тохтамишем за владу, але оскільки чингізидом не був — не мав права на престол Золотої Орди. Відтак, він пішов іншим шляхом — встановив особистий контроль над західними землями Орди (Московська Русь, Волга, Дон, Північний Кавказ, Крим тощо).Столицею Мамая була генуезька фортецця Кафа.
продовження тут
Немає коментарів:
Дописати коментар