Втрати французів точні, а от московитів ні тоді, ні зараз ніхто особливо не рахував, тому точних втрат "русских орлов" ніколи не дізнаються. Кинувши в Москві кілька ДЕСЯТКІВ ТИСЯЧ поранених героїв Бородинської битви і не забувши на прощання ПІДПАЛИТИ МОСКВУ, "героїчний" двооко-"одноокий" Кутузов здристнув до Тарутинськіх лісів, разом з залишками своєї армії. АЛЕ, перед цим "великим шухером" ідіот, який згубив у вигідній позиції своє військо і ганебно здав Москву, не забув відправити до Санкт-Петербурга доповідь, про ПЕРЕМОГУ НАД БОНОПАРТОМ ! Казка про Брестську фортецю, яку німці розгромили за кілька годин і наступні дні були зайняті розфасовкою тисяч полонених червоноармійців, ця казка мала "дідуся", "День Бородіна". Такого пафосного чосу світ ще не бачив ! Кутузов написав, що розбив французькі війська, відкинув їх та продовжує переслідуваня, женучи супостата назад до Європи ! В Петербурзі одразу почали святкувати "пабеду" ! Шампанське лилось рікою, Олександр І на радощах офіційно проголосив перемогу, призначив Кутузова фельмаршалом з жалуванням 100 тис. рублів, нижчим офіцерам дав по 5 тис. рублів (неймовірні гроші на ті часи). Три дні тривало "бамбулейро" на берегах Неви, поки крізь морок алкоголю не дійшла звістка про втечу Кутузова, та про палаючу Москву, в якій горіли живцем кинуті на призволяще поранені "русские солдаты" (вкотре згадуємо про "русские своих не бросают"). Олександр І одразу звинуватив Кутузова у брехні: "Князь Михаилъ Ларіоновичъ! Съ 29 августа не имѣю я никакихъ донесеній отъ Васъ. Между тѣмъ отъ 1-го сентября получилъ я чрезъ Ярославль отъ московскаго главнокомандующаго печальное извѣстіе, что вы рѣшились съ арміею оставить Москву. Вы сами можете вообразить дѣйствіе, какое произвело сіе извѣстіе, а молчаніе ваше усугубляетъ мое удивленіе... Александръ. С. Петербургъ. Сентября 7 дня 1812 года. " Про грандіозну брехню "фельдмаршала" імператору, московити або не згадують зовсім, або звинувачують у брехні самого Олександра І, бо він проголосив перемогу під Бородіно. Зліплений імперськими холуями образ "второго Наполеона" не дозволяв казати правду про старого розбещеного козла, безталанного полководця (до Бородіна він встиг проsрати битву під Аустерліцем) та банального брехуна (чимось з Жуковим схожий). Але з часом знайшовся лист Голініщева-Кутузова (саме так звали "фельдмаршала" насправді) до імператора Олександра І і ось тоді московитам довелось показувати дива еквілібрістики. Друкуються фальшиві "чернетки" цього листа; друкується лише початок листа, а далі йдуть вигадки "істориків", але з оригіналом листа ознайомлені ВСІ, більш-менш серйозні історики РФ. Хоча не всі згадують про нього публічно. Головна теза московитів, Голініщєв проsрав Москву, але зберіг армію та бойовий дух і саме тому "русская" армія потім дійшла до Парижу ! Чи було так насправді ? Звичано НІ ! Послухаємо сучасника тих подій. Ось що пише граф Федір Ростопчин Олександру I : " 8 сентября [1812]. Отдача Москвы французам поразила умы. Солдаты предались унынию. В самом деле, странно, каким образом, после столь постыдного, три месяца длившегося отступления, столицею Вашею овладел доведенный до крайности неприятель. Генералы в бешенстве, а офицеры громко говорят, что стыдно носить мундир. Солдаты уже не составляют армии. Это орда разбойников, и они грабят на глазах своего начальства. Разстреливать невозможно: нельзя же казнить смертью по несколько тысяч человек на день? " "Орда разбойников" - це ГЕНІАЛЬНИЙ ПЛАН брехуна Голініщєва ! Французи покрутившись на руїнах Москви і не вбачаючи сенсу у біганині за залишками "армии" Голініщєва-Кутузова, вирішили повертатись до Європи. І тут вдарили люті морози. " - Ось вона геніальність Кутузова ! ",- верещать моксєля. Але ні, Кутузов також був у шоці від погоди і московське військо так само не було готове до зими, як і французи. Втрати "русской армии" від холоду, були такі самі, а то і БІЛЬШІ за французькі ! "За 2 месяца пути от Тарутина до Немана они (орда разбойников) потеряли около 2/3 своего состава (убитыми, ранеными, заболевшими, отставшими и т.д.). " Це скромна ОФІЦІЙНА ВЕРСІЯ. Повстала Пруссія, французи відходили до своїх володінь, а московити не вигравши ЖОДНОЇ БИТВИ до цього, уявили себе не в пень довбаться вояками ! Об'єднавшись з прусаками вони на радощах помчали на зустріч славі, але як завжди вляпались в лайно. Наполеон послідовно ДВІЧІ розгромив кацапо-пруську "орду разбойников" у Лютценській (2 травня) та Бауценській (21 травня) битвах 1813 року. Після чого примусив двох німців (Готторпа-Романова та Гогенцоллерна) підписати мирний договір. Шукати згадки про цей мирний договір 1813 року, досить важка справа, навіть з листами Голініщєва легше. Цей принизливий "мир" старанно ховають від московітів, адже все свято "Дня Бородина" базується на формулі: "Бородино-Неман-Берлин-Париж", "от победы к победе" і в цій формулі немає місця двом ганебним розгромам і якомусь там "миру". Визнати що поразка під Бородіном була марною, не призвела до логічної перемоги і що французів знищили не хитрі плани збоченця Голініщєва, а неочікувано холодна зима, це вище сил московітів. А ще постає питання про "народну традицію" московітів, ніколи не дотримуватись підписаних договорів. Вторгнення Наполеона до Московської Орди сталось саме через порушення Олександром І Тільзитського мирного договору (1807), та організація таємної коаліції з Англією проти Франції, а також накопичення військ на західному кордоні без всіляких пояснень (не нагадує "сборы запасных" т. Сраліна у 1941 році ?). Зараз це не таємниця, але і афішувати це московити не полюбляють. Кацапи називають цей "Мирний договір" - "перемир'ям", ну звичайно, важко назвати "миром" те, що порушили через ДВА МІСЯЦІ, підписавши таки коаліцію з Британією, Швецією та Австрією. Кінець історії відомий, Наполеон, як багато хто до нього і багато після, (ВДРУГЕ) повірив "русским" та їхнім "мирним договорам", через що втратив армію, корону та врешті-решт життя. З його сумного досвіду висновок зробив лише Бісмарк, який повчав що: " Договори підписані з Москвою, не варті навіть паперу, на якому вони написані."
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар