Тисячі розстріляних, мільйони вивезених, сотні живими замуровані у стінах в’язниць – так НКВД з УПА воювало.
…Хрипли від крику діти. Сивіли десятирічними: тата раненого на їхніх очах багнетом добивали, матерям очі виколювали, груди вирізали, сестричок живцем закопували – це визволителі мстили вкраїнцям за молитву щиру. За синів-повстанців, що присягли землю свою любити.
“Богородице Діво, радуйся…” – у всіх церковцях хризантеми пахнуть і дзвони б’ють. Сумно пливе той дзвін і над віддаленим галицьким селом, у храмі Жінок-Мироносиць. Для Курова, що на Івано-Франківщині, історія Української Повстанської Армії не просто дата у календарі, якою нині звично торгують міністри і депутати.
Ми кажемо: ну й що УПА добилася? За що вона боролася? Що маємо? Ото бідуємо, бо при владі – злодії. А все через те, що незалежність легко, без крові здобули. Хіба без крові?
Тату, москалі йдуть .
Детальніше далі
Немає коментарів:
Дописати коментар