ЦИНІК, ДОНОЩИК ТА ІДЕОЛОГІЧНИЙ ШАХРАЙ КАРЛ МАРКС.

 Маркс був параноїдальним клептоманом: він постійно крав чужі демократичного напрямку праці й спотворював їх у сатанинському дусі для створення в державах злочинів і хаосу. Той же «Маніфест комуністичної партії» — програмний документ комуністів, написаний Марксом і Енгельсом, насправді є спотвореним плагіатом «Маніфесту» Віктора Консідерана — «Принципи соціалізму — маніфест демократії ХІХ століття». Про цю типову крадіжку Маркса писали літературний критик Георг Брандес, соціал-демократ Лабріола, Карл Каутський та Іван Франко. У СРСР цю правду про Маркса люди не знали, та й у принципі не знають і зараз, бо їх водять за ніс, як і колись, за радянської влади, різноманітні «поводирі».
Член-кореспондент АН СРСР Давид Розенберг, який, виконуючи завдання ЦК КПРС, написав спеціальну книгу-коментар до Марксового «Капіталу», що був плагіатом «Капіталу», написаного Йоганном Родбертусом (1805—1875 рр.), головним німецьким економістом Пруссії й Німеччини. Родбертус був главою лівого центру прусських Національних зборів, а його праця «Капітал» була видана в Росії раніше, аніж скандальний і безграмотний плагіат — «Капітал» Маркса. Гері Норт, філософ, історик і найкращий знавець псевдонаукового марксизму, писав, що Маркс «був третьорозрядним економістом, але навіть як і третьорозрядний економіст Маркс не особливо блищав-світився». Цьогоріч виповнилося 150 років із часу виходу друком першого тому «Капіталу» — головної праці «мислителя». Мало хто знає, що не хто інший, як особисто Маркс у своїх листах до Енгельса називав свій невдалий «Капітал» гімнОм (ScheiВe). І це не дивно, бо Маркс дуже слабо розбирався навіть у елементарній арифметиці, про що писав не хто-небудь, а його головний «поводир» і товариш по чарці Енгельс, якому Маркс зізнавався: «Арифметика ніколи не давалася мені». Видатний економіст, історик і філософ, нобелівський лауреат, англієць Фрідріх Хайєк був дуже ввічливою й коректною людиною, але у своїх статтях про Маркса відзначав надзвичайну убогість і неграмотність його думок та заяв. У зв’язку з чим Хайєк писав: «У майбутньому, якщо людство виживе, найдивнішим анекдотом буде спогад про те, що Маркса колись вважали (в СРСР. — М.С.) великим економістом». У свою чергу, Бобер — видатний дослідник життя й діяльності Маркса — писав, що той «демонструє невиразну уяву про функції, які виконують капіталістичні підприємці». Роблячи свій «Капітал» iз «Капіталу» Ротбертуса, Маркс, щоб приховати свою крадіжку, вставляв у свій плагіат фрагменти думок різних економістів: Адама Сміта, Бастіа, Рікарда, Мілля та інших. Але, не будучи грамотним економістом, цим лише заплутав свою книгу, у результаті чого, прочитавши її, навіть Енгельс писав Марксу, що 200 сторінок «знаменитого «Капіталу» йому незрозумілі. Щоправда, потім Енгельс напише: «Але все це не має значення». Згодом Маркс відповість Енгельсу: «Вся справа в тому, щоб «створити шум», і це важливіше, ніж те, як статті написані й наскільки вони ґрунтовні».
 http://www.umoloda.kiev.ua/number/3237/196/117692/