Типовий набір банальних стереотипів, заснованих на поганому знанні історії доводиться читати в коментарях які пишите ви, росіяни, на своїх форумах,блогах. Ваше 'завжди були разом' - це останні майже чотирі сотні років, після грандіозної дурості Богдана під Переяславом. Цю його дурість спробували виправити майже відразу ж, як тільки російська імперія показала, що у неї своє розуміння, як треба 'дотримуватися' договору - розуміння ординське, відмінне від звичного козакам європейського ... На жаль орду легко впустити, але вигнати з дому набагато складніше. Більше трех століть на це витратили, замість того, щоб розвиватися нормально разом з рештою Європи. Тепер доводиться наздоганяти утрачине.
І на це на жаль піде чимало часу. Але наздоженемо, вже потроху повільно з величезним опором внутрішнього совка, почали. З Майдану, який став перемогою в лютому 2014 року. Українці відстояли своє право самим обирати собі владу, право на свободу слова, виступів, опозиції і багато іншого. Тепер вчимося цими правами нормально користуватися. Вчимося на помилках в тому числі, а як без цього? Ви, росіяни, спочатку добийтеся хоча б того, що у нас в Україні, сприймається як невід'ємні права громадян, а в Росії просто недосяжне, а потім вже кидайте каміння ненависті в нашу адресу.А щодо 'щось рвонуло роз'єднуватися' відповім однією фразою - українців просто 'рвонуло' назад в Європу, у вільний світ, який спочатку був нашим будинком, але через татаро-монголів і заснованої ними Московії був надовго нами втрачено. І 'рвонуло' не водночас, а ще з 17 століття, з битви під Конотопом. Так, орда попалася неслаба, довго з-під неї йти довелося. Але впоралися. Про борги СРСР - вчіть матчастину, При розділі Україні не дали ні одного посольства за кордоном, жодного долара іноземних активів, жодної закордонної наукової бази і т.п. При тому, що ми пропонували в пропорції до населення республік поділити ВСЕ - і борги, і активи, а по-російськи: 'спочатку з'їмо твоє, а потім кожен своє'. Російська - рідна мова для половини нашої країни, в тому числі і для мене. Я народився і виріс в російськомовному місті Дніпрі.Ну і що? Ірландці говорять по-англійськи, але назвіть їх англічанамі.Так і ми говоримо по українськи, по-російськи, але думаємо про Україну, і захищаємо свою країну від вас. При цьому ми як правило знаємо обидві мови, як українську,так і російську. До речі мені деякі закидають докір в мою адресу, що я веду свій блог на «руській».Так це з жалості до вас, росіяни- адже всі україномовні мене розуміють, а чи є російські блоги в Росії які пишуться українською,для міліонів українців,котрі проживають в вашій державі? НЕ-МА-Є!. Закінчую прислів’ям ,лицеміри російські, однією із заповідей Ісуса Христа: В чужому оці соломинку бачите, а в своєму - колоди не помічає .
Вячеслав Мазуренко
Немає коментарів:
Дописати коментар