Для ув’язнення політичних противників уряд Польської народної республіки використовував колишні нацистські “табори смерті”. У 1944–1947 рр. в Польщі було утворено 1 255 концтаборів і 227 в’язниць, в яких утримували майже 200 тис. осіб [1]. Одним із таких таборів був концтабір у місті Явожно, який до 19 січня 1945 р. існував як філія нацистського концентраційного табору Аушвіц. У лютому цього ж року цей «табір праці» перейшов у підпорядкування відділення в’язниць і таборів воєводського відділу громадської безпеки в Кракові, яким спочатку керував поручик Якуб Хаммершмідт, а згодом – Якуб Халіцкі.
За даними Українського архіву у Варшаві, в концтаборі Явожно 1947 р. було ув’язнено 3 873 особи,з них 2 781 українець (823 жінки, кільканадцять дітей, 22 греко-католицьких та 5 православних священиків). Першою жертвою Явожно став в’язень № 343 Михайло Огарек із с. Чашин Ліського повіту, який помер 14 червня 1947 р.
У 1947–1948 рр. найбільше в’язнів (2 610 осіб) походило з Ряшівського, Люблінського та Краківського воєводств. Майже 50 осіб із Лодзького, Катовіцького, Варшавського воєводств прибули до Явожно в рамках заходів щодо «очищення» цих теренів від українців.
детальніше тут
Немає коментарів:
Дописати коментар