Його доля – сторінка із нетлінної книги української нездоланності. Вона – свідчення можливостей начебто неможливого. Оунівське підпілля, бої проти окупантів, після важкого поранення 6 вересня 1944 року – полон, тортури, допити… Камера смертників. Участь у Норильському повстанні. «Тоді, 4 серпня 1953 року, мене було поранено всьоме. Ми зуміли протриматися два місяці», – розповідав автору цих рядків він, світлої пам’яті Мелетій Семенюк, колишній сотенний УПА. А відтак він став одним із тих, хто наближав свято відновлення нашої державності. Правда, за це доводилося дорого заплатити більш двома десятиліттями неволі: концтабірні пересильні пункти в Сибіру, Казахстані, закриті в’язниці (так званий «Владимирський централ», в Іркутську, Усть-Каменогорську), Норильськ, Воркута, Степлаг, Пещлаг, Речлаг, Озерлаг…
детальніше далі
Немає коментарів:
Дописати коментар