Коли бачиш його вперше, навіть подумки не можеш назвати «ветераном». Бо ветерани твого дитинства — це сиві діди в кашкетах, які раз на рік одягали свої пропахлі нафталіном піджаки й дзвеніли орденами біля пам’ятника. А він молодий, навіть юний. Кремезний, із великими сильними руками, але з дитячим обличчям. Йому 23, півтора року з яких провів на війні.
Детальніше тут
Немає коментарів:
Дописати коментар