В кінці 2011-го поет Сергій Жадан дуже вдало описав політичну боротьбу, в основі якої закладена українська традиція формування так званих закритих списків на виборах до Верховної Ради: «Головне — потрапити до прохідної частини списку, а там що хочеш роби,можеш прямо в сесійній залі курити свої гриби». Так історично склалося, що рейтинг політичної сили, або сукупний рейтинг симпатій кандидатів першої п’ятірки чи десятки, стає локомотивом, який дає змогу протягнути у владу недоброчесних кандидатів з відверто підмоченою репутацією та кримінальним минулим. Інвестиційний банкір Томаш Фіала описував цю ситуацію досить докладно щодо виборів 2014-го: «На перші місця в списку політичні партії поставили хороших людей: героїв війни та активістів з хорошою репутацією. Далі в списку було багато бізнесменів. За моєю інформацією, місця в парламенті купувалися за ціною від 3 до 10 мільйонів доларів за мандат».
детальніше тут
Немає коментарів:
Дописати коментар