Адмінстративними центрами Української козацької держави на землях сучасної Донеччини та Луганщини протягом другої половини XVII – XVIII ст. були самобутні військово-політичні інституції Запорозької Січі, які організувалися у курінний та паланковий устрій. На Сході та Півдні України протягом довгого часу функціонували Кальміуська (Міуська), Єланецька та Барвінківська паланки Війська Запорозького Низового, а політична влада паланкових козацьких полковників поширювалася не лише на козаків, але й усе цивільне населення, що проживало у межах цих адміністративно-територіальних одиниць.
Детальніше тут
Немає коментарів:
Дописати коментар