Історія Повстанської Армії золотими літерами вписана в історію України. Вона вела справедливу визвольну боротьбу проти трьох жорстоких тиранічних режимів світу. Пролита кров членів УПА, не кане в забуття. Сини України! Українські повстанці!.. Вони вмирали як герої, а останніми їхніми словами були: «За тебе, свята Україно!» Вони вмирали ще зовсім юними, навіть не ставши на весільний рушник. Своєю кров’ю вони зросили святу землю. Їх живими спалювали на вогнищі. І тому українська земля є особливою, земля ,полита кров’ю і посипана юнацьким попелом.
Родина, з якої син чи брат пішли в УПА, була вирізана або розстріляна, не давали поховати тіло повстанця. Дітей кидали в криниці. Плач янголят доносився з них від Волині до Донбасу. Пекло здригалося від звірств, які чинили окупанти над українцями. Скільки їх полягло? Не злічити повстанців. В чому був їх гріх? В тому, що вони любили українську землю, материнську землю, що не розмовляли пошепки рідною мовою, а вголос, що співали українські пісні, колядки . Невже то гріх ?
Вячеслав Мазуренко
Немає коментарів:
Дописати коментар