Коли Іван Франко писав: «Встане славна мати Україна, Щаслива і вільна, Від Кубані аж до Сяну-річки Одна, нероздільна», а Павло Чубинський закликав: «Встанем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону», то шанси на таку державу ще були. Але коли прийшла пора на бій кривавий, то забракло вождя – ані українського Маннергейма, ані українських Масарика чи Пілсудського.
Далі тут
Немає коментарів:
Дописати коментар