Найбільшою заслугою Івана Мазепи слід вважати розвиток цивільного, культового та військового будівництва. Перехід від широкого використання дерева до каменю, поява великих споруд, рясне використання орнаментів та безлічі декоративних елементів, поєднання елементів західноєвропейського бароко з традиціями народного мистецтва, усе це було ознаками нової епохи в архітектурі ‒ епохи бароко. Як відомо, коштом Івана Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кількість церковних споруд.
Найвідоміші з них ‒ це будівлі в таких монастирях, як Києво-Печерська лавра, Пустинно-Миколаївський, Братський Богоявленський, Кирилівський, Михайлівський Золотоверхий, Чернігівський Троїцько-Іллінський, Лубенський Мгарський, Прилуцький Густинський, Батуринський Крупицький, Глухівський Вознесенський тощо. Крім будівництва нових та перебудови старовинних храмів княжої доби, гетьман робив до них коштовні подарунки: ікони, хрести, чаші, митри, ризи, дзвони, срібні домовини для святих мощів, богослужебні книги, оправлені та оздоблені золотом, сріблом, коштовним камінням, парчею, оксамитом та шовком. Будинок Чернігівського колегіуму, побудованого коштом Мазепи, XVII‒XVIII ст. Будинок Чернігівського колегіуму, побудованого коштом Мазепи, XVII‒XVIII ст. Гетьман також опікувався православною церквою за межами України. Серед подарунків, зроблених гетьманом іноземним православним патріархатам, найбільш відомим є срібний антимінс, що зберігається у вівтарі грецького православного собору Воскресіння при Гробі Господньому в Єрусалимі. Іншим відомим дарунком було Євангеліє, виконане коштом Мазепи в Алеппо в 1708 р. для богослужбового вжитку православних сирійців. Крім цих дарів, гетьман виділяв певні кошти на милостині та допомогу православним християнам за межами України. Загалом на культурно-освітні потреби за час свого гетьманування Іван Мазепа витратив за сучасними мірками понад 1 млрд гривень.
Взято з сайта http://likbez.org.ua/ua/ukrayinska-mazepa-dbav-lishe-pro-vlasni-statki-i-malo-opikuvavsya-potrebami-naselennya-getmanshhini.html
Найвідоміші з них ‒ це будівлі в таких монастирях, як Києво-Печерська лавра, Пустинно-Миколаївський, Братський Богоявленський, Кирилівський, Михайлівський Золотоверхий, Чернігівський Троїцько-Іллінський, Лубенський Мгарський, Прилуцький Густинський, Батуринський Крупицький, Глухівський Вознесенський тощо. Крім будівництва нових та перебудови старовинних храмів княжої доби, гетьман робив до них коштовні подарунки: ікони, хрести, чаші, митри, ризи, дзвони, срібні домовини для святих мощів, богослужебні книги, оправлені та оздоблені золотом, сріблом, коштовним камінням, парчею, оксамитом та шовком. Будинок Чернігівського колегіуму, побудованого коштом Мазепи, XVII‒XVIII ст. Будинок Чернігівського колегіуму, побудованого коштом Мазепи, XVII‒XVIII ст. Гетьман також опікувався православною церквою за межами України. Серед подарунків, зроблених гетьманом іноземним православним патріархатам, найбільш відомим є срібний антимінс, що зберігається у вівтарі грецького православного собору Воскресіння при Гробі Господньому в Єрусалимі. Іншим відомим дарунком було Євангеліє, виконане коштом Мазепи в Алеппо в 1708 р. для богослужбового вжитку православних сирійців. Крім цих дарів, гетьман виділяв певні кошти на милостині та допомогу православним християнам за межами України. Загалом на культурно-освітні потреби за час свого гетьманування Іван Мазепа витратив за сучасними мірками понад 1 млрд гривень.
Взято з сайта http://likbez.org.ua/ua/ukrayinska-mazepa-dbav-lishe-pro-vlasni-statki-i-malo-opikuvavsya-potrebami-naselennya-getmanshhini.html
Немає коментарів:
Дописати коментар