ДІДИ ВИКОНУВАЛИ...

  Как уничтожалась украинская интеллигенция.

 Приказ на расстрел 37 профессоров и преподавателей вузов УССР по так называемому Делу профессоров от 21 октября 1936 г. Исполнитель - Иван Нагорный. Образование - 4 класса. Время Преображенских прошло, настала эпоха Шариковых. Volodymyr Viatrovych В урочищі Сандармох вшановують пам’ять жертв «Великого Терору» 1937 року. Розповім вам з цієї нагоди про Соловки і наше розстріляне у Сандармоху відродження. «Необхідні такі табори, як Соловки», — нахвалював Максим Горький у 1929 р.
Пропаганда показувала концтабір санаторієм, де ворогів «успішно перевиховують». За «перевихованням» насправді стояли каторжна праця, нелюдські тортури й масові розстріли. Соловецький монастир (Архангельська область Російської

федерації) із XVI ст. — місце ув’язнення політичних супротивників. У 1923 р. більшовики створили тут управління Соловецького табору особливого призначення (рос. СЛОН — Соловецкие лагеря особого назначения). Серед перших в’язнів — українські селяни, які противилися колективізації, діячі Української Революції, повстанці та отамани, духовенство. «Українізацію», яку недовго провадили комуністи, згорнули, щойно вона виконала свою функцію — допомогла вкоренитися режиму. Повернувся більшовицький терор. Навесні 1930 р. в Харківській опері відбувся суд над вигаданою підпільною диверсійною Спілкою визволення України. Із 474 осіб, що проходили по цій справі, 15 засуджено до розстрілу, 192 — до концтаборів, 87 вислано за межі України. «Свідоме знищення української культури», — сказав тоді Валер’ян Підмогильний. Українець Підмогильний — один із перших в Європі провісників екзистенціалізму. Письменниця Оксана Забужко стверджує, що він випередив французьких класиків Жана-Поля Сартра й Альбера Камю на 20–30 років. Інтелектуальна проза Валер’яна Підмогильного глибоко філософська, скептична щодо більшовицьких цінностей. Роман «Місто» викликав захоплення в українському суспільстві. Письменницький будинок «Слово» у Харкові назвали «будинком попереднього ув’язнення». Мешканців 40 із 66 його квартир репресовано. 8 грудня 1934 р. «чорний ворон» забрав з дому Підмогильного і ще 13 його колег. Щодо них сфабрикували справу про створення терористичної організації. Тортурами вибивали «зізнання». Усіх на 10 років відправили на Соловки. Валер’ян Підмогильний провів там три роки в ізольованій камері. У 1937 р. табір став в’язницею — СТОН (рос. — «Соловецкая тюрьма особого назначения»). У багатьох добігав кінця строк ув’язнення. Проте їх не звільнили, а розстріляли. 1111 в’язнів Соловецької тюрми вбили 27 жовтня — 4 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох. Серед них — письменники Валер’ян Підмогильний, Павло Филипович, Олекса Влизько, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Марко Вороний, Михайло Яловий, Микола Зеров, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, колишній міністр освіти УНР Антін Крушельницький із синами Остапом і Богданом, історики Матвій Яворський, Сергій Грушевський та інші. Українське «Розстріляне відродження» — так потім назвали цю епоху. Але навіть цей обірваний кулями Сандармоху короткий спалах визначив вектор розвитку української культури далеко вперед. Лише через шість десятиліть таємне місце поховання в Сандармоху відшукали Юрій Дмитрієв, Веніамін Іофе та Ірина Фліге. Історика Юрія Дмитрієва за оприлюднення таємниць КГБ переслідують в нинішній Росії. До речі на Соловках ще із з 1775 р. 25 років відсидів останній кошовий Запорозької Січі Петро Калнишевський. Після звільнення він два роки жив при монастирі й помер у віці 112 років. Більше запрошуємо дізнатися у нашій виставці "Тріумф людини. Українці, які перемогли ГУЛАГ" на Хрещатику біля Головпошти. Доступно для вас 24/7