Джерело перше. Московитів не бентежить, що монах Юліан з Будапешта у 1237-1238 роках здійснив другу поїздку на Волгу на прабатьківщину угорців. Їхав через країни, які називалися Моксель і Мерденс (колись, колись (!) тут буде московське царство). А поки що він їхав і все записував. Залишив багато спогадів про свою поїздку. Слова «москва» немає в його лексиконі.
Джерело друге. Московитів не бентежить, що посол Папи Інокентія IV Плано Да Карпіні, побувавши в Хана Батия в Золотій Орді в 1245-1247 роках, описав дві країни Моксель і Мерденс, детально зафіксував їхні традиції, кухню, але навіть не згадує про існування якоїсь Москви, якій по московським підрахункам мало б уже бути років 100.
Московитів не бентежить, що посол Папи Римського їхав у столицю великої орди Каракорум через Київ, у якому на той час правив тисяцький, ставленик руського князя Данила, який був князем, до речі, усієї Русі і Києва теж (Карамзіни йому приписали лише князь галицький, і дехто з нас помилково його й досі вважає галицьким князем, а він і київський теж. Московити не могли допустити, щоб Київ мав свого короля, а Русь була королівством, тож отримали обрубане Данило – князь Галицький). Так от, Да Карпіні описав Київ, як процвітаюче місто – центр науки, мистецтва, ремесел і торгівлі з масою купецьких кораблів з різних країн. Першу татарську заставу посол побачив на місці сучасного Кам’янського (донедавна – Дніпродзержинськ). Слова «москва» не існує в лексиконі Плано да Карпіні.
Третє джерело. Московитів не бентежить, що третій мандрівник – Гійом де Рубрук, посол французького короля до Хана Батия в 1253 році, через 6 років після Карпіні пише про те, що Руське королівство було до Дону, а далі на північ була країна Моксель. Розповідає про цю Моксель і знову ні словом не згадує про Москву. Четверте джерело. Є ще й перський історик, очевидець подій ХІІІ століття Ала-ат-дін Джувейні (4 томи), який детально описує землі, порядки і владу Чингісхана, його імперію та ісламський світ. Розповідає, що на периферії ісламського світу є Руське королівство, Литовське князівство тощо, але знову (!) жодного згадування про Москву. Варто замислитися, чи не так?
Лариса Ніцой
Джерело друге. Московитів не бентежить, що посол Папи Інокентія IV Плано Да Карпіні, побувавши в Хана Батия в Золотій Орді в 1245-1247 роках, описав дві країни Моксель і Мерденс, детально зафіксував їхні традиції, кухню, але навіть не згадує про існування якоїсь Москви, якій по московським підрахункам мало б уже бути років 100.
Московитів не бентежить, що посол Папи Римського їхав у столицю великої орди Каракорум через Київ, у якому на той час правив тисяцький, ставленик руського князя Данила, який був князем, до речі, усієї Русі і Києва теж (Карамзіни йому приписали лише князь галицький, і дехто з нас помилково його й досі вважає галицьким князем, а він і київський теж. Московити не могли допустити, щоб Київ мав свого короля, а Русь була королівством, тож отримали обрубане Данило – князь Галицький). Так от, Да Карпіні описав Київ, як процвітаюче місто – центр науки, мистецтва, ремесел і торгівлі з масою купецьких кораблів з різних країн. Першу татарську заставу посол побачив на місці сучасного Кам’янського (донедавна – Дніпродзержинськ). Слова «москва» не існує в лексиконі Плано да Карпіні.
Третє джерело. Московитів не бентежить, що третій мандрівник – Гійом де Рубрук, посол французького короля до Хана Батия в 1253 році, через 6 років після Карпіні пише про те, що Руське королівство було до Дону, а далі на північ була країна Моксель. Розповідає про цю Моксель і знову ні словом не згадує про Москву. Четверте джерело. Є ще й перський історик, очевидець подій ХІІІ століття Ала-ат-дін Джувейні (4 томи), який детально описує землі, порядки і владу Чингісхана, його імперію та ісламський світ. Розповідає, що на периферії ісламського світу є Руське королівство, Литовське князівство тощо, але знову (!) жодного згадування про Москву. Варто замислитися, чи не так?
Лариса Ніцой
Немає коментарів:
Дописати коментар