Дмитро Ярош
Сьогодні відзначаю 12-ліття свого сина - Дмитра.
Він, хоча ще й не дуже великий, але є патріотом України, україномовний - в російськомовному середовищі, займається карате, непогано стріляє з різних видів стрілецької зброї, добре вчиться... Здається в житті має перспективу, але до дорослого життя ще є час).
Я дуже хочу, щоб він став шляхетною людиною, чоловіком Віри, Честі та Гідності. Думаю, що з Божою допомогою, це можливо. Врешті, я б дуже хотів, щоб майбутні украінські покоління всі були гідними та шляхетними. Бо для того є багато підвалин.
І якщо не ходити в далекі історичні «хащі», то для сучасного молодого покоління українців є безліч прикладів благородства та героїзму їх сучасників. Майдан і Війна дали їх достатньо.
Тому, мені важко зрозуміти тих, хто прийшов до влади в Україні більше року тому і намагається активно нав’язувати українському суспільству те, подібне до більшовицького, бидляцтво, яке справді, дуже розповсюджене за російські та олігархічні гроші, у багатьох прошарках нашого постколоніального суспільства...
Так, я про вчорашнє «відзначення» Зеленським та його шоу-гопкомпанією нашого Дня Незалежності, до якого цей, стрибаючий по нашому святому синьо-жовтому прапору, чоловічок має таке відношення, як я до вивчення зворотньої сторони Місяця.
Подивився я на це дійство і стало гидко... Зроблю все від себе залежне, щоб мої діти, онуки та наступні покоління не жили під гнітом цього або іншого бидла.
І, звертаюсь до Офіцерів: не перетворюйтесь на обслуговуючий персонал цих політичних повій та горохових шутів. Вони дуже ненадовго... Пам’ятайте про Честь, Гідність та пролиту на Війні Кров. Бо ці безнаціональні паяци нічого про це не знають, а ви ж, у більшості своїй, чудово усвідомлюєте про що йдеться...
Все. Про «зелене» жлобство сьогодні більше не слова.
З Днем народження, Синку!
Люблю тебе.
Немає коментарів:
Дописати коментар