Він – Володимир Пилишенко, та друзі кликали його - "Мірко". Три року тому на одній із зустрічей у Рочестері, під час нашого візиту до Америки до мене підійшов Мірко. Тоді я ще уявлення не мав, хто ця людина. Він запитав, чи маю я 15 хвилин… запросив до себе. Я навіть не присів у його хаті, він показував кімнати повні книг від підлоги до стелі. Єдина кімната, що вирізнялась – кімната дружини Ірми. У кімнаті стояло піаніно і на ньому мереживні серветки й фарфоровий сервіз, що вказували на вишуканий смак господині.
Немає коментарів:
Дописати коментар