понеділок, квітня 05, 2021

Люблю бидло мордою в асфальт пресувати.

Ірина Фаріон  

 Друга серія рагулів у Львові. Стою чемно в черзі на Новій пошті, щоб відправити свої книжки до Харкова. Тримаю дистанцію. Не заходжу в переповнене приміщення. За спиною чую голос хлопа в одурЕнних спортивних брудних штанах: - Жіночко, заходьте! - наказово кажуть спортивні штани. - Я не жіночка! - Бачу, що не мужик. - Чую, що ІДІОТ. Мораль: нема в нашій мові слова-регулятива жінка, жіночка і ще якесь створіннячко. Так говорять к@цапи і недорозвинені совки.

Московський язик не здатен створити слів-регулятивів, що виконують суспільну функцію комунікації. Їхнє государь - це вкрадене у нас ГОСПОДАР. Є пані, панна, панночка. Є пан, панич, юнак. Є і инші: добродій, товариш. Люблю бидло мордою в асфальт пресувати.

 

Немає коментарів: