Народ, який забув або не знає власної історії приречений ходити по колу, причому по граблям.

Павло Бондаренко

 · Лиш прочитуйте до кінця, не поспішайте лайкати. Спитали, що може стати причиною мого розчарування в Порошенко. Відповідаю: ніщо. Тому що... Відкрию вам таємницю: я Порошенком ніколи і не зачаровувався. Бо навіть краще за його лютих ненависників бачив його недоліки та помилки. Але я також бачу і те, що він у цілому відповідає своєму імені - Petros.

І розумію, що на цьому історичному відтинку для України сильнішої фігури просто не існує. І це наша біда, наша провина, що народ (вибачте за пишномовність) виростити зі свого середовища кращого за Порошенка лідера поки не зміг. Усе якісь парасюки, савченки, вакарчуки та сенцови виходять.

А зачаровуватися кимсь не треба. Бо зачарування веде до фанатизму. А фанатизм - до поразок. Колись молоді фанатичні прихильники Бандери казали: "На чолі вільної України має стояти лише Бандера. А якщо не Бандера, то і України ніякої не треба". Як результат... Як результат український національний визвольний рух 30-40 років розколовся на кілька ворожих таборів: "мельниківці", "гетьманці", "бульбівці", "бандерівці". І "бандерівці" у свою чергу кілька разів кололися... І всі опинилися в сусідніх камерах спецблоку "Целенбау" концтабору "Заксенгаузен": Бандера і Мельник, Ольжич і Боровець. А все тому, що українці шукають ідеальних лідерів (яких у природі ніколи не існувало в жодній країні світу), відкидаючи тих, в кому "розчаровувалися", бо вони "не ідеальні"; потім знову "зачаровуються" кимось і починають нищити "незгідних". І починається нове коло маршу по граблях. У 2014 році в Луганську я не міг знайти того, хто голосував за Януковича. "Я за нього не голосував/ла", - з широко відкритими чесними очима відповідали мені. У 2019 я попереджав, що так буде із Зеленським. Мене не слухали, обзивали "порохоботом", посилали і навіть погрожували. Зараз з широко відкритими чесними очима переконують: "Я за нього не голосував/ла". Поки народ не навчиться брати на себе відповідальність і не ухилятися від визнання помилок, мов дитина, що з`їла варення й каже "То не я"; поки народ навчиться не зачаровуватися й робити вибір не пузом, а головою - справи не буде. На жаль. І на жаль, поки не бачу змін. На останніх місцевих виборах народ, розчарувавшись у "нових обличчях", проголосував за старі, обравши в масі своїй діючих міських голів та голів ОТГ. Десь повитягали з нафталіну навіть місцевих політиків початку 2000-х. Боюся реінкарнації Януковича у новому тілі... 

P.S. Народ, який забув або не знає власної історії приречений ходити по колу, причому по граблям. Любите, ціните й цікавитися минулим? Пропоную свою невеличку допомогу - розслідування найбільш важливих і таємничих сторінок нашої історії, автором яких маю честь бути. Для широкого кола читачів. Ці книги (автограф гарантовано) ви можете замовити за посиланням: http://pavlopraviy.blogspot.com/2019/03/blog-post_16.html Електронні версії тут: https://pavlopraviy.blogspot.com/2018/10/blog-post.html...