Люди обурюються фразою: "Спорт поза політикою", сказаною з приводу обіймів з росіянами, а от я згодна. Хочу підтримати автора цих строк - депутата за Львова від "Самопомочі". Спорт дійсно має бути поза політикою. Спортсменам має бути байдуже, хто за кого голосував, хто яку партію представляє та які ставки податків лобіює. Але, і тут я змушена цитувати норми міжнародного права, війна - це злочин. Ще раз по буквам, спеціально для представника патріотичної політичної сили зі Львова. Війна - це не політика. Це злочин, який включає в себе:
вбивства, зникнення людей, катування, руйнацію, зґвалтування, осиротілих дітей, вдів, матерів, які вже ніколи не знайдуть спокою. І все це в масовому масштабі. Війна - це злочин. Росія продовжує чинити його проти українців вже восьмий рік поспіль. Теза, що на злочин українські громадяни можуть закрити очі тільки тому, що вони спортсмени - абсурдна сама по собі. Тим більше від депутата, тобто учасника законотворчого процесу. Якщо ти потураєш злочину - ти співучасник. Мені прикро бачити, як в головах моїх співвітчизників прижився та пустив коріння абсолютно російський пропагандисткий наратив: "Війна, окупація українських земель, смерті українських військових та цивільних, в'язні Кремля, політичні бранці - все це політика, над якої потрібно піднятися заради миру та діалогу". Цю тезу російська інформаційна агентура просуває як в Україні, так і на Заході. Нам пропонується визнати, що війна є чимось на кшталт політичних перегонів, до яких варто відноситися помірковано та з гумором. Це вкрай небезпечна ситуація, адже створюється новий стандарт норми і те, що ще вчора вважалося неприпустимим, з чим світ змушений був боротися, завтра може стати розповсюдженою практикою. За допомогою підмини понять "політика" та "злочин" Росіє створює світ, в якому на злочини проти людини, що чинить оскаженіла держава нечемно буде звертати увагу в "пристойному товаристві".
Немає коментарів:
Дописати коментар