Ми воюємо за себе. За свою землю, за своїх близьких, за право існувати.

Марченко Новини

 Наш вступ до НАТО нагадує мені казку про трьох поросят. Поки європейський Наф-Наф довго і тяжко будував свою безпекову парасольку з Петріотів, Нассамсів, Леопардів, Абрамсів, F-16/35, українські керманичі співали, що нам не страшний сірий вовк і віддавали цьому вовку стратегічну авіацію і ракети, які могли бити до Москви за знижки на газ. 

Коли головний заокеанський Наф-Наф криком кричав, що вовк уже зовсім близько, український Ніф-Ніф весело пиляв селфачі і збирався на шашлики. 

Коли Вовк таки напав і Наф-Нафи з ЄС та США почали вливати мільярди в наш, зруйнований війною, бюджет, чиновники безтурботного українського НІф-Ніфа не просто не перестали красти. Легендарні яйця по 170 грн прикривав особисто сам міністр оборони. 

Я думаю, точно не нам зараз ставати в позу ображених на наших союзників. 

Завдяки своєму добробуту і стратегічному мисленню про безпековий альянс, вони у безпеці. Чи повинні вони ризикувати своєю безпекою, заради тих, хто безтурботно валявся в калюжі, аж поки в дім не прийшла війна?

Неприємна для нас правда в тому, що ні. Нам ніхто нічого не должен, як казав наш президент. Ніяке НАТО не зобов'язане і не буде наражатися на небезпеку ядерної війни заради України. Ми можемо скільки завгодно говорити про гуманізм і все таке, але люди століттями різали одне одного і нікому не було до того діла. Зовсім недавно, кілька років тому, спливала кров'ю сирійська опозиція і ніхто їм не допоміг. Воювали калашами проти російської авіації. 

Наше велике щастя, що вибори в США виграв Джо Байден, а не Дональд Трамп, якого активно підтримувала Україна. Пам'ятаєте, як український Генпрокурор за дорученням з Офісу президента відкривала карну справу проти Байдена-молодшого?

Також наше велике щастя, що Байден - політик старої школи і поставив інтереси своєї країни вище особистих образ. 

Зараз ЗСУ просуваються через максимально укріплені позиції ворога, бо є арта і є до неї снаряди. Саме артою союзники насичували ЗСУ, поки ми кричали про танки і літаки. І саме арта вирішує на полі бою, бо вона - Бог війни по праву. 

Для того, щоб стати членом НАТО, треба бути дорослими. Ми повинні позбавитися ілюзій, не вимагати неможливого, перестати загравати з ворогами наших союзників. І з вдячністю і великою шаною приймати допомогу, яку отримуємо. 

Бо ще одна неприємна правда в тому, що ми не воюємо за них. Ми воюємо за себе. За свою землю, за своїх близьких, за право існувати.

Джерело