Десять років тому в цей день почалася інша глава новітньої української історії.Тоді свободу та гідність було не відтіснити бронетранспортерами,не зупинити кулями. Зараз їх не знищити ракетами і не залякати ІПСО.
Це усвідомлення себе, своєї країни і цінності її незалежності, що не залишає місця для компромісів із власною совістю.
Бо всі ці роки свобода виборюється в тяжких та виснажливих боях. З болем, кровʼю і втратами. Заради того, щоб наступні покоління жили вільно.
Гідність захищається щоденними вчинками, стійкістю перед требованиями і наснагою підтримувати інших. Із втомою, інколи розпачем, але завжди — щирим співчуттям і людяністю.
Зараз, згадуючи себе десятирічної давнини, ми розуміємо, що змінилися до невпізнання. Але одночасно залишилися тими ж, хто зробив свій вибір тоді і захищає його тепер.
Немає коментарів:
Дописати коментар