Бандера і Ровецький. Вороги, яких концтабір зробив союзниками

Ровецький негайно попросив про контакт з Бандерою. Стахів передав прохання провідникові. Бандера погодився без роздумів. І – в суворій таємниці перед вартою – зустріч відбулася. Зустріч двох відбулася рано-вранці в четвер 22 липня 1943 року на блоці "Целленбау" концтабору Заксенхаузен.
Далі тут

Ярослав Стецько сидів у тюрмі з сином Йосипа Сталіна

1. Під час арешту витримав понад п'ять діб без сну. Влітку 1934-го ­Ярослава Стецька вперше арештувала польська поліція. Два роки пробув у львівській в'язниці "Бригідки". "Уже шоста доба без хвилини сну, я сиджу на високому стільці — без жодного опертя, ноги звисають — то біля гарячої печі, то біля відчиненого вікна, — пише у книжці "За ґратами". — Заснути не дають, обливають зимною водою у холодну осінь. Мої нерви постійно напружені, біль у костях ніг постійно збільшується, шпигання у мізку все дошкульніші, шия, голова, крижі аж розкладаються від болю. Мене штовхають і штовхають — це називається "будзенє п'ясткове", щоб не дати відпочинку виснаженому фізично й нервово організмові". Відвідати Стецька у в'язниці захотіла його мати. Її попередили —
Детальніше тут

Коротка історія ОУН-УПА для поляків на випадок розмови з українцями

Керівництво ОУН і УПА уявляло собі закінчення Другої світової війни подібним до кінця І війни – великі держави регіону мали бути зруйновані, в результаті чого мусила з’явитися політична порожнеча. В ній ОУН хотіла вибороти місце для своєї держави. Більшість поляків асоціюють УПА тільки з вбивствами на Волині. В роки ПНР найгіршим злочином УПА вважалося вбивство генерала Кароля Сверчевського, за котрим сьогодні навряд чи хто жалкує. Лише в 70-ті й 80-ті роки дозволили говорити про Волинь, чого до того уникали, тому що вона належала до "кресів".
Казімеж Вуйціцький Професор Варшавського університета 
Детальніше тут

Стріляли і гинули з словами «Слава Україні»

“Обійстя лісника служило станицею повстанців. Весною 1945 року, пізно вечором до нас завітали повстанці. Дідусь Антон запросив їх до хати. Повстанці розмістились за столом, розпитували про події в навколишніх селах, наявність військ і стрибків, відношення місцевих людей до повстанського руху. А моя бабуся тим часом готувала вечерю. Повечерявши та розставивши вартових, помолившись, хлопці вирішили відпочити, щоб на наступний день вирушити дальше. Здається все йшло благополучно. Та вони не знали, що неподалік, в старенькій хатині, жила жінка з дочкою, яка й дала знати Буданівським енкаведистам, що на лісництві є багато озброєних бандерівців.
Детальніше тут

Історія однією родини: Вони не могли не стати бандерівцями, як і нині щирі українці не можуть не бути патріотом

Показовою є важка історія однієї типової західноукраїнської родини, котру Патріотам України розповіла Стефанія Лодунська. Читаючі ці спогади, усвідомлюєш зайвий раз, наскільки нашим батькам-дідам було тяжче ніж нам наразі. Судить самі…
Мама народилась 14 лютого 1929 року. Тернопільська обл. Бережанський р. с. Вербів. Починала вона свою боротьбу ще будучи маленькою. У мого діда Пилипа збирались завжди люди. І мама стояла на атасі. Коли здалека бачила, що підходять польські поліцаї, вона кричала... Прошем пана я сім бою (пане,я боюсь вас.-переклад). Це був сигнал для всіх. В хаті був другий вихід і всі забиралися геть непомітно для поліції. Фамілія мами...Петрух Текля Пилипівна.
Детальніше тут 

ОУН та УПА на Сході

Довгий час формувався міф про те, що в ОУН та УПА брали участь тільки уродженці Західної України. Причини формування цього міфу прості: розділяючи українців на західняків (націоналістів) і східних (прихильників Радянської влади), Комуністична партія СРСР вносила розбрат в українське суспільство. Для радянської системи це було життєво важливо, тому що суспільство, роз’єднане на кілька таборів, не в силах боротися за свою незалежність і свободу проти колгоспних концтаборів в українських селах, розстрілів української інтелігенції.
далі

"Найпопулярніша воячка українського роду..." Лейтенант і волонтер Анна Храплива

Прообразом сучасного волонтерського руху були ініціативи української діаспори під час Другої світової. Це історія про чарівну дівчину з Канади, яка завдяки війні стала активісткою українських гуманітарних організацій.
Далі

Про що писав «Чернець». Невідомі листи Романа Шухевича

Здавалось би, постать Головного командира УПА Романа Шухевича вивчена достатньо добре. Про керівника українського визвольного руху опубліковано вже сотні документів. Та все ж таки, робота в архівосховищах продовжує дарувати несподіванки. Нещодавно в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України нам вдалося виявити два невідомих раніше грипси Романа Осиповича Шухевича. Їх Головний командир УПА власноруч написав у серпні 1945 рокудетальніше тут

ЦРУ рассекречивает архивы: бандеровцы в Одессе и националист Остап Вишня

Секреты разведывательных служб являются, пожалуй, самыми охраняемыми тайнами в мире. В кремлевских архивах до сих пор лежат недоступные для историков документы царских дипломатов. В других странах снятие грифов Top Secret происходит по процедуре — как правило, после истечения определенного срока. После этого они становятся всеобщим достоянием, в том числе через электронные архивы.
Далі 

Олена Вітер:чесно жити і чесно померти

Олена Вітер – ігуменя (мати Йосифа) монастиря сестер Студиток, арештована в 1940 за зв’язки з ОУН. Зуміла втекти з тюрми 24 червня 1941 р. та уникла розстрілу, хоча її ім’я числиться у списку розстріляних та позначено як «убыла из тюрьмы», тобто знищена.
продовження-ТУТ

ГЕРОИ НЕ ВМИРАЮТЬ

Поліський отаман "Армії без держави"
 Тарас Дмитрович Боровець (псевдоніми: Тарас Бульба, Чуб, Гонта; 9 березня 1908, Бистричі, Російська імперія — 15 травня 1981, Торонто, Канада) — діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, засновник УПА "Поліська Січ", з 1976 року генерал-хорунжий УВК.
Далі

Оборотни НКВД своими зверствами компрометировали ОУН-УПА

Чекисты терроризировали население, маскируясь под отряды УПА
О том, что спецслужбы СССР (НКВД-МГБ-КГБ) официально создавали бандитские отряды под личиной националистов и с целью агитпропа запугивали, истязали, убивали украинское население описано во многих свидетельствах, статьях и книгах. К сожалению, большинство из них издано на украинском языке. Небольшой пост в моем переводе из ЖЖ, лишний раз подтверждает, насколько циничной была советская власть вообще, и компартия в частности. Однако, сегодня как бы в независимой Украине по сей день симоненковцы под патронатом правящей партии регионов героизируют Сталина, реанимируют советскую символику и очерняют украинское национальное движение. То есть, наследники оборотней по сей день находятся у кормила власти и прославляют в Украине преступления палачей украинского народа:
Детальніше тут 

РОДИНА БАНДЕРИ: ПІД СВОЇМ ТА ЧУЖИМ ПРІЗВИЩЕМ

Так склалося, що ім’я Степана Бандери стало символом для націоналістичного руху, а сам Бандера ще за життя став живою легендою. Але час від часу варто пригадувати, що людина є частиною свого роду. А у випадку Степана Бандери слід згадати про предків, які заклали патріотичний підмурівок у майбутнього Провідника ОУН, про братів та сестер, що заплатили дорогу ціну за діяльність брата, про дітей, які з дитинства пережили разом зі своїм батьком те, що випало на його долю. «РЕВОЛЮЦІОНЕР У РЯСІ» 
 Попри гучне ім’я, генеалогія родин Бандер є малодослідженою. Історичні розвідки згадують діда — Михайла Бандеру, який жив у містечку Стрий на Львівщині. Пізніше, навчаючись у Стрийській гімназії, внук Степан проживатиме у нього й допомагатиме у господарці.
Далі

За Україну воювали не тільки українці...

В УПА воювали не тільки українці. Серед повстанців були кримські татари, німці, бельгійці, голландці, вірмени, узбеки, грузини та росіяни. Про це Львівському порталуповідомили у прес-центрі Центру досліджень визвольного руху, напередодні презентації першої книжки про іноземців в УПА авторства Олега Стецишина.
Продовження-ТУТ 

Повстанцы со звездою Давида

В УПА евреи были и врачами, и воинами

Случайно или, может быть, не совсем случайно совпали два события. Наш корреспондент в Киеве Семен Авербух переслал нам статью из украинской молодежной газеты «Україна молода» от 7 ноября 2006 года. В статье речь идет о недавнем прошлом Украины и украинско-еврейских отношений, но в определенной мере она характеризует и сегодняшний день Украины. Полагаем, статья будет интересна нашим читателям. А из Израиля, от Эсфирь Ямпольской, мы получили уж вовсе неожиданную посылку: в ней три номера издающегося в еврейском государстве журнала на украинском языке. В журнале тоже немало материалов, которые, как мы думаем, будут вам интересны. В последующих номерах газеты мы обратимся к ним. А пока даем также оказавшуюся в посылке статью об издателе и главном редакторе этого журнала Олександре Дэко. Статья напечатана в еженедельном приложении к газете «Вести». Оба материала даются с небольшими сокращениями.

Читати -Далі

Повстанська криївка:історія творення та існування

Одним із багатьох феноменів боротьби українських повстанців за власну державу були так звані «схрони» або, як казали самі повстанці,«бункри» чи «криївки». У спорудженні цих об’єктів вояки УПА виявили неабиякі технічний рівень і кмітливість.
Далі

Кто такие "бандеровцы" и почему их надо убивать?

Адресовано жителям России и тем, кто ни разу не ездил на Западную Украину 
Историк и документалист, соавтор проекта "История украинских земель" Александр Бабич на своей странице в Facebook обращается к русским и украинцам, для которых термин "бандеровец" стал символом преступника и убийцы.
Далі 

Вояк УПА – Герой Радянського Союзу. Що приховують спецслужби в історії Івана Даценка?

Для пересічного українця історія ця стала відомою з 19 березня 1997 року, коли у друкованому органі Всесоюзної центральної ради профспілок газеті «Труд» з’явилася публікація харківського кореспондента Олександра Чепалова «Махмуд Есамбаєв: Не гоже забувати своїх Богів», де йшлося про долю українського хлопця з-під Полтави, льотчика, героя Радянського Союзу, який став у Канаді вождем племені ірокезів. Рівно через 30 років після канадської виставки ЕКСПО-67 видатний танцівник, член радянської делегації, розповів її авторові публікації.
Далі

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

Іван Ремболович:військовий дух 
Підполковник Петлюрівської армії, творець козацтва на Чернігівщині, сотник дивізії «Галичина», командир УПА Ремболович (Рємбалович) Іван Семенович народився в 1897 р. у м.Городня Чернігівської губернії. Іван Семенович походив з родини священиків. Учасник Першої світової війни. Учасник українізації частин російської армії, за що був заарештований. Перебував у в'язниці 5-ї пішої дивізії, з якої вдалося втекти. Як зазначає дослідник Роман Коваль, Ремболович був командиром пішої півсотні української охоронної сотні м.Городня (весна 1918 р.). Делегат 1-го, 2-го і 3-го всеукраїнських військових з'їздів (Київ, 1917). Того ж року поручик Ремболович стає творцем Чернігівського відділу Українського вільного козацтва.
Далі

Доля дітей провідників

Євангельська історія про переслідування немовлят іродовим військом якоюсь мірою повторилася всередині ХХ століття в Україні. Тоді радянські органи безпеки влаштували полювання на дітей провідників націоналістичного підпілля В інтернатах під чужими іменами
Далі