«Ни одного стукача из бандеровцев не было». О чем упрямо молчал Солженицын

«Вождь» советских диссидентов заискивал перед властью.

Пишет technosotnya.com

В 2003 году однолагерник и бывший друг Солженицына Семён Бадаш написал ему «Открытое письмо». В нём автор обвиняет Солженицына, что тот был приспособленцем, стукачом и обманщиком. Также Бадаш рассказывает, как на самом деле проходили восстание в лагере в Экибастузе: его организаторами стали бандеровцы, тогда как русские в основном были бывшими солдатами СС и полицаями — и остались в стороне. Солженицын предпочёл об этом не писать.

Документи німецьких окупаційних органів про діяльність українського визвольного руху на Волині(1941-1944рр.)

В кожного народу є власні герої і власні ключові історичні події.Кожен народ має право визначати своїх героїв,хіба що міжнародний трибунал засудить когось за геноцид чи військові злочини,тоді і не можна вважати таких героями:міжнародне право вище за національне.Наголошую, жоден міжнародний трибунал не засудив Степана Бандеру чи Романа Шухевича.До цих історичних фігур в українському суспільстві ставлення різне,але одного заперечити ніхто не зможе-ці історичні діячі боролися за незалежність України.
Продовження тут

Украинская Повстанческая Армия (УПА): что нужно знать

Хронология лидерства, структура, крупнейшие акции в Галичине, отличия, и награды легендарной армии. Была ли УПА армией? В советское время о ней не говорили иначе, как о "банде". Несколько листов инфографики могут помочь ответить на этот вопрос. Инфографика охватывает хронологию лидерства, структуру и крупнейшие акции в Галичине, отличия, награды УПА, схемы организации роя, четы и сотни. Несколько слайдов описывают "войну после войны": борьбу УПА против СССР после окончания Второй Мировой войны и масштаб репрессий против УПА и ее сторонников. Инфографика не охватывает ряд важных тем, которые требуют дальнейшего исследования.
Далі тут

«Друже Рубан!» Використання фальсифікатів в дискусіях про Волинь

За допомогою різного роду комбінацій із цитат із "документів" окремі автори намагаються обґрунтувати тезу про те, що "таємна директива" вищого керівництва ОУН та УПА про повну ліквідацію поляків на Волині не лише існувала, але й активно втілювалася у життя. Однак детальний аналіз джерел ставить під сумнів їх автентичність. В історіографії українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни одним з найбільш дискусійних є питання про існування наказу про цілковите винищення польського населення на Волині.
Продовження 

Последние самураи УПА

С кем нужно сравнивать нынешнюю власть.
 До недавнего времени последним боем вооруженного подполья ОУН принято было считать бой повстанцев 14 апреля 1960 года на Тернопольщине. Но документы из архива СБУ свидетельствуют, что в 1960-х годах вооруженное сопротивление продолжалось, а отдельные подпольщики-одиночки действовали до самого провозглашения независимости Украины. Долголетняя борьба участников украинского освободительного движения за создание Украинского самостийного соборного государства длилась около двух десятилетий. До недавнего времени последним боем вооруженного подполья ОУН принято было считать бой повстанцев 14 апреля 1960 года на Тернопольщине.
продовження тут

«Среди них не было стукачей». Бандеровцы и «сучьи войны»

«Ночью бандеровцы вошли в барак и вывели двух бандитов. Те поняли, что их убьют». В конце 1940-х в лагерях ГУЛАГа вспыхнули так называемые «сучьи войны». В центре криминальных «разборок» оказались и украинские политузники — «бандеровцы».На воле я слышал о бандеровцах только черные слова, — пишет поэт Анатолий Бергер в мемуарах „Этап“. В 1969-1974 годах он отбывал наказание за „антисоветскую агитацию и пропаганду“ в Мордовии. — Вероятно, и такие слова нелживы: убийств и жестокости у них хватало. Но в лагере эти люди производили сильное впечатление. Лица у них были не такие, как у полицаев. Эти лица светились, дышали убежденностью и верой. Среди них не было стукачей. Сидя те же 25 лет, они сносили тяжкое наказание достойно. К евреям в лагере относились дружелюбно. Да и вообще среди бандеровцев было много людей образованных, знающих европейские языки. Они твердо верили в свое предназначение, в грядущую независимость Украины, в правоту своего дела».
Далі тут 

Історія боротьби за визнання УПА в Україні

За що боролася УПА?

За визначенням української Вікіпедії, УПА – військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942–1953 років, озброєне крило Організації українських націоналістів.Українська повстанська армія провадила свою діяльність з весни (за іншими даними, з кінця) 1943 року, на територіях які входили до складу райхскомісаріату Україна (Генеральна округа Волинь-Поділля) — з кінця березня 1943, Генерал-губернаторства (Галичина — з кінця 1943, Холмщина — з осені 1943) та румунської Трансністрії (Північна Буковина) — з літа 1944.УПА діяла до 1953 року, але окремі вогнища спротиву діяли впродовж 1950-1960-х років.

На фото-дівочий загін дівчат УПА

Продовження тут

Про Бабий Яр та сімью Бандери..

 Чи знаєте ви,что1941–1943 роках у Бабиному Яру  було розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком. Бандера і бандерівці -- тема, що жваво дискутується у суспільстві. На жаль, дуже часто розмова, особливо з боку опонентів визнання ОУН-УПА, зводиться до повторення поширених штампів, напрацьованих ще радянською пропагандистською машиною для дискредитації українського національно-визвольного руху. Чи знаєте ви,что з початком окупації України нацистськими військами один із загонів опору очолив молодший брат Степана — Богдан.

На Вінниччині УПА боролася водночас з німецькими, румунськими та радянськими окупантами

В рамках проекту "Нескорені Вінничани" Vlasno.info розповість історію про боротьбу загонів Української Повстанської Армії на Вінниччині. Націоналістичний повстанський рух на території Вінницької області в часи Другої світової війни лище нещодавно почав досліджуватися. Однак, це свідчить не стільки про його його внесок у національно-визвольну боротьбу українців, як про недостатню увагу до цього явища. Центральною постаттю, яка в через участь в похідних рейдах на Поділля загонів ОУН, очолила групу УПА-Південь був полковник Омелян Грабець на псевдо "Батько". Сам він родом був з Холмщини із Нового Села, яке зараз розташовано на території сучасної Республіки Польща. 

 Полковник Омелян Грабець – керівник групи УПА-Південь, фото: Вікіпедія 

Детальніше тут

 

ПОЧЕМУ КРЕМЛЬ ЗАМАЛЧИВАЕТ ПРАВДУ О «БАНДЕРОВЦАХ»?

Коммунизм и нацизм сотрудничали, но при этом они обвиняют почему-то Бандеру, отсидевшего в немецком концлагере за провозглашение независимости Украины.
1. Степан Бандера из верующей семьи, он не был военным и не участвовал ни в одном бою. В отличие от Сталина, который убивал людей миллионами (в том числе русских), Степан Бандера этого не делал.

Семья Бандер в Воле Задеревацкой. Слева направо. Сидят: Андрей Бандера, Дарья Пищинская, Розалия Бандера (бабушка по отцу). Стоят: Марта-Мария, Фёдор Давидюк, Владимира, Богдан, Степан, Оксана. Фото 1933 года
2. Степан Бандера отсидел в немецком концлагере «Заксенхаузен» три года за провозглашение акта независимости Украины 30 июня 1941 г., а за отказ присягнуть немецкому оккупационному правительству два родных брата Степана Бандеры были замучены в немецком концлагере «Аушвиц». Всё за то, за что они боролись, — за независимую, соборную и самостоятельную Украину.
Детальніше далі

В плену «бандеровцев»

В руки службы безопасности украинского патриотического подполья в трагические 1940-е попадало множество людей. Кто же и как оказывался в «бандеровском плену»? О борьбе ОУН и УПА историки часто узнают из протоколов допросов повстанцев, попавших в руки НКВД. Впрочем, националисты тоже не сдавались без боя — в руки службы безопасности в трагические 1940-е тоже попадало много людей. Об этом свидетельствуют протоколы допросов националистической спецслужбы, опубликованные на сайте Электронного архива Украинского освободительного движения (все цитаты — из этого архива).
 Кто же и как оказывался в «бандеровском плену»?
Далі

Непокоренные. Почему украинские повстанцы не стали нацистскими и советскими пособниками

В 1940-1950-х годах украинские повстанцы продемонстрировали наивысшую степень сопротивляемости двум тоталитарным режимам. Большинство воинов УПА предпочли умереть собственной смертью, чтобы не сдаться врагу. 14 октября 1942 года — дата более символическая, нежели хронологическая, от которой обычно ведется отсчет истории Украинской повстанческой армии. Бесспорно, армии не создаются за один день, тем более просто в праздничный. Но традиция, которую начал Роман Шухевич своим приказом в 1947-м, закрепилась, и именно Покрову ассоциируют не только с днем казачества, но и с зарождением Повстанческой армии, которая предстала как факт, скорее, в начале 1943-го.
Далі

Любомир Гузар: УПА восстала, чтобы защищать права человека

«Когда какая-то власть, какое-то правительство начинают очень активно отбирать у людей их права, люди имеют право защищаться. Безусловно, это не то, что нужно делать ежедневно, поскольку не каждая революция приводит к чему-то хорошему. Вот Октябрьская революция. Там ничего хорошего не получилось. Но есть еще позитивный пример — наша УПА. Само ее название говорит за себя «Украинская повстанческая армия», она восстала против оккупантов: против немцев, а главное — против НКВД. УПА восстала, чтобы защищать права человека». 
 Блаженнейший ЛЮБОМИР (ГУЗАР)

Почему Леониду Млечину не дает покоя Степан Бандера?

Как только речь идет об украинской независимости, о проблемах государственности и межгосударственных (в основном с Россией) взаимоотношений, так сразу вытаскивают Бандеру. И не важно о о каком виде деятельности Украины идет речь: об угле, хлебе, газе, об инвестициях, о театре или футболе, всегда заканчивают Бандерой. Почему? Сам Млечин отвечает на этот вопрос: дефицит героев. Нет, чтобы на роль легендарного национального лидера выдвинуть, например, медика, учителя или инженера. Надо обязательно борца, реально воевавшего за независимость. Тут же Млечин оговаривается, мол, в России то же самое. Российские «герои-борцы», правда, тоже благородством не отличаются, всё больше мясники да палачи. Но России можно, а Украине – нельзя.
продовження тут

Роскомнадзор заблокував український електронний архів з документами про ОУН-УПА

Російська Федеральна служба з нагляду в галузі зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій (Роскомнадзор) надіслала попередження Електронному архіву українського визвольного руху з вимогою видалити документ Організації українських націоналістів з 1945 року. Про це повідомляє VIDIA із посиланням на сайт Центру досліджень визвольного руху. Наразі на території Росії заблокованим є весь сайт Електронного архіву з понад 20 тисячами копій документів з архівів КҐБ, а також структур визвольного руху – ОУН та УПА, української діаспори та ін.
продовження тут

Документи з архіву підполковника КГБ про боротьбу з УПА викладено онлайн

Електронний архів українського визвольного руху публікує колекцію документів з архіву Анатолія Чуріна - співробітника МГБ - КГБ, який у 1940-х-1950-х рр. займався ліквідацією українського націоналістичного підпілля у Волинські обл. Важливо, що документи походять із приватного архіву чекіста. Підполковник Чурін збирав документальні свідчення, які підтверджували його участь в оперативних заходах проти ОУН і УПА, аби отримати пенсію від радянської влади. Заодно Чурін засвідчував письмово таку ж участь його товаришів по держбезпеці. Таких документів назбиралося понад 40 примірників. Ці матеріали - власноручні свідчення офіцерів КГБ про їхню участь у репресивно-каральній діяльності СРСР проти українського визвольного руху.
Далі тут

Голландці в УПА. Як утікачі з концтабору знайшли прихисток у повстанців

Неймовірна історія порятунку голландських офіцерів доводить, наскільки потужним стимулом може бути бажання жити вільним. Під час Другої світової війни антифашистські рухи Опору намагалися сприяти військам антигітлерівської коаліції. Якщо не було можливості налагодити безпосередню військову взаємодію, партизани допомагали Союзникам розвідкою чи порятунком їхніх бійців від нацистського полону.
продовження тут

"Українці не ходили на польську етнічну землю вбивати поляків. А поляки йшли"

У час Волинської різанини було вбито близько 12 тисяч поляків та 19 тисяч українців, стверджує історик Іван Пущук. На його думку, говорити про геноцид, про зміну етнічної картини Волині нема підстав Польські історики та політики розглядають криваві події 1943 року крізь призму того, Волинь - це польська земля, українці - злочинці, а поляки їхні жертви. Зрозуміло, українські історики, які досліджують тему Волинської різанини мають свій погляд на неї. iPress.ua розпитав про трагедію відомого історика з Волині Івана Пущука, який все життя вивчає події, які відбувалися в його краю.
Далі тут

СРЕДИ БАНДЕРОВЦЕВ НЕ БЫЛО СТУКАЧЕЙ. УКРАИНЦЫ И "СУЧЬИ ВОЙНЫ"

«Среди них не было стукачей». Бандеровцы и «сучьи войны» (опущенным "русским" нижеприведенного текста никогда не понять вследствие отсутствия у кацапов чести, свободы духа и смелости) «Ночью бандеровцы вошли в барак и вывели двух бандитов. Те поняли, что их убьют». В конце 1940-х в лагерях ГУЛАГа вспыхнули так называемые «сучьи войны». В центре криминальных «разборок» оказались и украинские политузники — «бандеровцы».«На воле я слышал о бандеровцах только черные слова, — пишет поэт Анатолий Бергер в мемуарах „Этап“.
Далі тут

Мифы о «волынской резне»

… Кому нужен такой патриотизм? Спекуляции на теме, зачастую демонизируемой и мифологизируемой, способствует культивированию языка ненависти и антиукраинских настроений. Выигрывает, как всегда, третья сила. Думаю, меня трудно обвинить в полонофобии. Тем более что немало наших ультрапатриотов не раз упрекали меня в полонофильстве. Я придерживаюсь мнения, что, во-первых, и в украинской, и в польской историографии слишком много мифов, которые вредили и вредят взаимопониманию между народами; во-вторых, только конструктивное сотрудничество поляков и украинцев может остановить имперскую экспансию русских в Восточной и Центральной Европе.
Далі тут