ПО сторінкам історії УПА.Інтерв’ю німецької радіостанції в Кельні зі Степаном Бандерою 1954 року

Переді мною сидить людина, що її, мої слухачі, я не смію вам описати. Мало хто знає, як вона виглядає, де вона перебуває і яке прізвище сьогодні носить. Ця людина — це Степан Бандера. Степан Бандера — сьогодні вже леґендарна постать національної визвольної боротьби поневолених народів, як Абдель Крім, — є один з найнебезпечніших і найсильніших ворогів совєтського імперіялізму, які сьогодні живуть, бо за ним, провідником Організації Українських Націоналістів, стоять 40 мільйонів українців. Бандера втілює їхнє стремління до національної незалежности.
Детальніше тут

По сторінкам історії УПА.Герої ОУН-УПА Марта і Мирон Свідруки – люди з легенди, національні герої, гордість м.Надвірна

Сильний духом та мужній український народ неможливо зламати і поставити на коліна, відчуття волі і власної гідності завжди жили в серцях українців. Історія України має багато періодів, коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинялись під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки України ставали на захист своєї землі. Героїчна історія ОУН-УПА є величним прикладом жертовного служіння українському народу. Цвіт української нації – молоді хлопці та дівчата, у найдраматичніший момент нашої історії, самоорганізувались в потужну силу і з гаслом «Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї», вони впевнено йшли у бій, віддавали своє життя в ім’я Батьківщини.
далі

ЇХ ИМЕНА СТОЛІТТЯ НЕ ЗІТРУТЬ.ГЕНЕРАЛ УПА ИВАН КЛИМІВ

Іван Климів – Легенда (1909-1942), член Проводу ОУН, генерал-політвиховник УПА, Лицар Золотого Хреста Заслуги
 Іван Климів народився у селі Сілець Волзький Сокальського району на Львівщині. Закінчив гімназію в Сокалі (1929). Був членом Пласту (9-й курінь ім. П. Дорошенка) та Української військової організації. Вищу освіту здобував на юридичному факультеті Львівського університету. Ставши членом Організації Українських Націоналістів, Іван Климів був одним з організаторів націоналістичного руху та керівником екзекутиви ОУН (з 1935 р.) на Сокальщині. У своїй революційній підпільній діяльності використовував псевдоніми: 555, Арідник, Гармаш, Гриць, Дем’ян, Дмитрів, Євген, Заозерний, Куліба, Легенда, Мармаш, Приморка, Семен.
детальніше далі

Чорний ліс, 1944: рідкісні фотографії Великодня в УПА

В Інтернеті опублікували рідкісні світлини святкування Великодня в УПА у 1944-1950 рр. у Карпатах. На столі паски, а на плечах — зброя. Хочеться додому, але там уже влада «визволителів». Назад вертатися не можна, попереду тільки війна. «Із фронту, що присувався до Дністра під Станіславів, чути тяжку гарматну канонаду. Ситуація скрізь напружена. Щодня вичікуємо новин… Серед таких обставин наближаються Великодні Свята», — це уривок зі спогадів повстанця Подоляка про те, як сотня Різуна святкувала Великдень.
див.тут

ПО СТОРІНКАМ ІСТОРІЇ УПА. НАША КРОВ - НА СВОЇЙ ЗЕМЛІ.

Справді, не можна викинути з пам'яти народу ті криваві події, що супроводжували страшне післявоєнне лихоліття на нашій землі. Але вже час від емоцій перейти до серйозної аналізи документальних джерел усіх воюючих сторін, що може дати об'єктивну картину, а не висмикування вигідних для когось тих чи інших фактів. Такі документи, що дають можливість дати об'єктивну оцінку діяльності ОУН-УПА, на щастя, збереглися в українських архівах, пролежавши не один десяток років під ґрифом «цілком таємно». Передусім, це донесення совєтських партизанів і розвідників, аґентури НКВД з окупованої фашистами території України, в яких подано невідому досі широкому загалові інформацію про діяльність ОУН-УПА — її свідомо приховували, оскільки вона багато в чому суперечила офіційній лінії комуністичної пропаґанди.
детальніше тут

ПОЛЬСЬКА АРМІЯ І КОМУНІСТИЧНА ВЛАДА БОРОЛАСЯ ПРОТИ УПА І ЇЇ СОРАТНИКІВ МЕТОДАМИ НКВС ТА МГБ.

Польська армія та комуністична влада боролася із підпіллям за допомогою методів НКВС та МГБ, які були опробовані на території УРСР. Головним - була компроментація повстанського підпілля серед мирного населення за допомогою банд головорізів-чекістів. Провокація була одним з основних методів боротьби з підпіллям в Польщі після 1944 року. Її планувалося використовувати проти всієї озброєної опозиції. Повністю доведено її використання проти організації українських націоналістів ОУН і українській повстанській армії УПА.
На фото-Псевдопартизани йдуть вчиняти черговий погром на польській землі (фото з архіву КДБ) 
 детальніше далі

По сторінкам історії УПА,ОУН на Чернігівщині (маловідомі сторінки)

Діяльність ОУН і УПА є одним з найважливіших й водночас найбільш суперечливих явищ в історії України 20 ст.

Щоб розбудити населення Східних областей України та надихнути його на боротьбу як з «третім Рейхом», так і сталінським тоталітаризмом, що в майбутньому і повинно було привести до утворення української держави (зокрема підготовка кадрів), були створені «похідні групи» (ОУН-Б і ОУН-М). Орест Субтельний, в своїй праці «Україна. Історія» називає цифру дві тисячі учасників «похідних груп», інші автори, включаючи і радянських – від 2-х до 3-х тисяч. З посвідками вільнонайманих службовців Вермахту учасники «похідних груп» проникали від західних кордонів СРСР до Донбасу, Придніпров’я та Сімферополя. Дехто з них прибув і до Чернігова (де й кинув якір) та його генеральної округи, що включала території Чернігівської, Сумської, Київської (східні райони) областей УРСР, та південної частини Брянської області (РРФСР).
детальніше тут

ПО СТОРІНКАМ ІСТОРІЇ УПА. ПРО ЩО ПИШУТЬ.

Українського публіциста, Р. Рахманного, поважають його прихильники й ідеологічні противники за те, що він пише "чорнилом і кров'ю". Проте у своїй статті "Слово про незалякану націю" ("Свобода", 25 вересня 1975 р.) він у серйозні роздумування вмішав декілька спірних думок. Він твердить, що "УПА була регулярною армією, бо мала власну структуру регулярної армії... мала власні мобілізаційні округи, свою жандармерію, свої власні системи постачання, зв'язку та інформації". Це тільки одна сторона медалі, бо важливіший той факт, що регулярна армія тісно пов'язана з існуванням власної держави, нормальним вишколом, регулярним постачанням харчів і зброї, квартирами та шпиталями для лікування поранених вояків. Навіть попавши в полон, вояк регулярної армії має сяку-таку надію вижити й повернутися додому. Бійці УПА ніколи не користувалися такими благами. Доводилось усе імпровізувати. 
детальніше тут 

По сторінкам історії УПА,Бандерівець-росіянин із Бахчисарая часто згадує волинські ліси

Сімферополь – 86-річний бахчисараєць Володимир

Чермошинцев – легендарна для Криму особа. Він, етнічний росіянин, чи не єдиний на весь півострів має право називати себе бандерівцем. Що і робить, як він сам каже, з гордістю. Уродженець Поволжя, колишній сімферопольський школяр Володя Чермошинцев більше двох років воював в лавах Української повстанської армії – за його словами, за волю України і проти «ненависних совєтів». Володимир Чермошинцев через похилий вік вже нечасто їздить до Сімферополя. Хіба що – на щорічні збори колишніх політв’язнів. Але я його побачив кілька днів тому – 9 березня. Він, з чорно-червоним бандерівським прапором в руках, палко виступав на мітингу сімферопольської громадськості до 199-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка.
детальніше

По сторінкам історії УПА Участь в УПА, катівні НКВС, ГУЛАГ і Норильське повстання: історія родини Тетяни Гордійчук

Про трагічні долі своїх рідних Тетяна Гордійчук уперше дізналася із бабусиних розповідей. Дослідження архівів пізніше розгорнуло перед нею усю драматичну історію роду – від участі в УПА до ГУЛАГУ та «Володимирського централу»  Історію родини Тетяна Гордійчук знала ще з дитинства: часто бабусі замість вечірньої казки розповідали їй щось про своє життя. Саме ці історії і надихнули Тетяну розпочати пошуки в архівах.
Детальніше тут

По сторінкам історії УПА.УПА проти польських військ на Закерзонні

В кінці березня 1946 р. відбувся ряд найуспішніших боїв УПА проти польських сил на Закерзонні. 20 березня 1946 р. сотнями “Ударник-5” під командуванням Степана Стебельського -“Хріна” та сотнею “Булава” під командуванням Володимира Гошки – ” Мирона” було здійснено напад 38-му польську пограничну заставу ВОП (ВОП – “Войско Оборони Погранічя”- польські прикордонники) в с.Яселі Сяніцького повіту . Після мінометного обстрілу , прикордона застава була взята штурмом, було вбито 24 польських солдати , а 79 захоплено в полон. В подальшому 20 полонених було відпущено а решту польських вояків – котрі брали участь у вбивствах і знущаннях з українського населення – розстріляно. Після розгрому застави ВОПу в с.Яселі, сусідні польські підрозділи, будучи відрізаними від основних сил, втекли разом із міліцією та цивільною польською адміністрацією із сіл Воля Міхова, Команьча, Радошці до с.Лупкова поблизу польсько-чехословацького кордону.
детальніше тут 

По сторінкам історії УПА.Спогади останнього повстанця з сотні “Летунів” Ільківа Василя Юрійовича “Козака” про Журавківський бій

71 рік назад 28 листопада біля с. Журавків Жидачівського р-ну, відбувся один з найбільш вдалих оборонних боїв УПА, участь в цьму бою брав наш земляк з с. Сливки Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл., стрілець Ільків Василь Юрійович, псевдо «Козак», який розповів подробиці бою. Василю Юрійовичу 13 листопада виповнилося 94 роки, про свій бойовий шлях він написав спогади, повоював у складі чотирьох сотень, починав вишкіл в сотні «Гуцулів», у сотні Блакитного був ройовим, воював у сотні Гонти «Рисі»,...
далі тут  

ЛЕГЕНДАРНИЙ КУРІННИЙ «КОРА» - БОРОТЬБА ІЗ НІМЦЯМИ ТА НКВД

На території сучасного Володимирецького району Рівненської області сформувався і діяв протягом 1943-45 рр. курінь Української повстанчої армії (УПА) під командуванням «Кори». Історик, завідувач відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук, на основі віднайдених архівних документів, спеціально для «ГалІнфо» детально висвітлює історію цього куреня УПА.
детальніше далі

ПО СТОРІНКАМ ІСТОРІЇ УПА.Листівка УПА "Червоноармійці і командири!"

Листівка Української Повстанської Армії закликає червоноармійців і командирів ЧА спільно боротися проти сталінсько-гітлерівських окупантів за незалежність України. В документі роз'яснюється мета й методи боротьби ОУН та УПА.
Джерело

По сторінкам історії УПА.УПА як неурядова організація

Нацисти хотіли побудувати «арійський світ», більшовики прагнули до всесвітньої соціалістичної революції, а вояки Української повстанської армії (УПА) були третьою силою конфлікту, й говорили: «Воля народам, Воля людині».Влада часто є недалекоглядною. Опозиція інколи просто проти, і не може запропонувати конструктиву. Третій сектор, або ж громадські (неурядові) організації працюють на своєму фронті, у своїй сфері, знаючи її проблеми та шляхи вирішення цих проблем. Вони спираються на власний практичний досвід.
детальніше далі

Трагедія на Закерзонні. Погляд українця, родині якого вдалось вижити

Президент Польщі Анджей Дуда днями знову заявив: поляки прагнуть добрих відносин з українцями, але майбутнє слід "будувати на основі істини, а не брехні чи запереченні", пише газета "Експрес". Щодо трагічних подій у 1940-х роках у поляків одне переконання: вони були жертвами, а українці — катами. Ті українці, яких у 1940 роках депортували до СРСР із території так званого Закерзоння — нинішньої території Польщі, — знають іншу правду. Сотні їхніх родичів і односельців були замордовані. А сотні тисяч — вигнані з місць, де їхні предки жили століттями.
детальніше тут

По сторінкам історії УПА,10 фотографій УПА з розсекречених архівів СБУ

УПА була єдиною у Другій світовій війні армією, яка ставила собі завданням захист українців. Її вояки справді виконали його, попри чисельну перевагу ворогів.

Національний узбецький відділ при УПА-Північ. 1943 рік. 75 років від створення Української повстанської армії, зокрема грузини, євреї, азербайджанці, бельгійці, росіяни, татари та ін., які приєднувалися до визвольного руху ОУН і УПА під ідеєю підняти національно-визвольні революції у своїх країнах внаслідок виснаження тоталітарних режимів Німеччини та СРСР у взаємній боротьбі. Відповідно до рішень першої конференції поневолених народів Сходу Європи та Азії, що була проведена 21–22 листопада 1943 р. у с. Ілляшівка (сучасне с. Ляшівка) на Рівненщині, було сформовано Комітет поневолених народів, у чиї функції входило формування національних повстанських відділів при УПА
Далі

Вклонімося Жінці-Леґенді – ювілей Ірини Козак (Савицької)-«Бистрої»

У серці українського П’ємонту – Львові бере початок дивне, бурхливе, пристастне й героїчне життя Ірини Савицької (в заміжжі – Козак). Якраз у місті Лева в родині лікаря вона народилася 30 жовтня 1925 року й згодом виростала. Потім закінчила гімназію та стала студенткою медичного факультету Львовського університету. Ірина Савицька стала незрівнянням та яскравим уосібленням нелегкої жіночої долі українки, яка не оминула багатьох представниць жіночої статі, що пов’язали всеціло своє життя з боротьбою за Волю України в часі Другої світової війни та повоєнні роки. При супроводі нелегких підпільних і повстанських випробувань проходила її буремна юність.
детальніше далі

Герої не вмирають!Сотник УПА «Поліська Січ» Кирило Сиголенко (уроджений Хаїм Сигал): правда, домисли, фальсифікації.

Якщо хтось гадав, що з відкриттям архівів совєтських спецслужб перед нами постане уся правда про людей та події, зафіксована особами з особливими повноваженнями, той глибоко помиляється. Розсекречені справи водночас вихлюпнули зі спецхранів на світ і велику брехню, яку почасти відділити від правди не так уже й просто, про що засвідчила низка оприлюднених матеріалів, зокрема, про галицького єврея Хаїма Сигала, який під тиском воєнних обставин змушений був видавати себе українцем Кирилом Сиголенком та поляком Карлом Ковальським.
продовження

ЮНІ БІЙЦІ УПА.

Діти підпілля: недитяча гра у війну

По селах квартирували повстанські відділи — а хлопчаки із захопленням спостерігали за УПА і розпочинали свою гру. Діти приглядалися до поведінки бійців, їхнього одягу, зброї, вправ і відтворювали побачене в забавах.
Вивчаючи історію визвольного руху ОУН та УПА, кожен неодмінно задумається над долею дітей. Малеча завжди наслідує дорослих у своїх іграх. І бачачи підпільну боротьбу батьків, діти відтворювали її у своїх забавах, мимоволі готуючись стати наступним поколінням, яке візьме зброю батьків і дідів.
Детальніше далі