Доля розвідниці та зв’язкової Євгена Коновальця

Ольга Басараб (уроджена – Левицька) народилась 1 вересня 1889 року в селі Підгороддя на Рогатинщині в домі свого діда по матері, священика Івана Стрільбицького. Її батько, Михайло Левицький, теж був священником. В Ольги були ще старша сестра Іванна та молодший брат Северин. Дядько Ольги по мамі був одружений із сестрою Євгена Коновальця – Олімпією.
Детальніше

Зведене нанівець покаяння вояка УПА з Рівненщини

Збройна боротьба радянської влади з ОУН-УПА завершилась на межі 1950-1960-х років. Натомість війна інформаційна не вщухала до останнього дня існування СРСР. Радянський режим всіляко намагався дискредитувати український національно-визвольний рух і представити його як ворожий для українського народу.
далі тут

Сторінками борьби УПА

Із спогадів Марії Савчин про утримувача криївки командира "Дубового" в с.Гірка Полонка Луцького р-ну Волинської області (1950 р.): ...
В іншому місці цей бункер "Дубового" в Гірко-Полонці був би вже давно провалився. Тут рятувало ситуацію те, що влада зовсім не підозрювала сім'ї, в якої була криївка, у співпраці з повстанцями. Родина бідна, не мала чим допомогти. До того, ще й господар один з перших у селі вступив у колгосп. Йому не було чого жаліти, не забрали в нього коней, корів і господарського реманенту.

Українська Повстанська Армія – на прикладі одного села

Що таке УПА? Чи добре ми знаємо історію цього збройного формування Організації Українських Націоналістів? Чи всіх, хто був «у партизанці», можна називати «вояками УПА»? Яка її роль у історії України середини ХХ століття? Чи співпрацювала УПА з нацистами? Чи здійснювала погроми єврейського та польського населення? Чому це слово «УПА» для нас, галичан, святе, як і прізвище провідника ОУН Степана Бандери?
Далі тут

Військово-польова жандармерія — (ВПЖ). УПА

Військово-польова жандармерія — (ВПЖ). Для УПА, як і для будь-якої армії, що діяла партизанськими методами боротьби, важливою проблемою було утримання дисципліни особового складу. З вересня 1943 р. для підтримки дисципліни в повстанських лавах було сформовано Військово-польову жандармерію УПА. Структура ВПЖ загалом дублювала всю структуру Повстанської армії. - ВПЖ при Головному штабі УПА нараховує 50-60 осіб й складається з начальника, його заступника з контррозвідки та боротьби з дезертирством, слідчої групи (5-6 чоловік), ад'ютанта і друкарки, груп по 3-4 жандарми для охорони керівного складу штабу.

Три повстанці та зв’язкова Ганна

Розповідає Стефа Дяків: «Моя сестра, Ганна Миколаївна Дяків народилася на Хуторі Якубівка 20 грудня 1927 року у Бережанському повіті. – У батьків було 5 дітей: син Йосиф, 4 дочки – Оля, Ганна, Стефа, Софія. Часи були складні і тривожні, Україна, в якій ми народилися і росли, трималася тільки в душах простих українців. Потрібно було відстоювати, боронити від польських, німецьких, а потім від московських загарбників. 
далі тут

«Ми всі були смертниками»: історія життя Анни Попович

 Фото Анни Попович з кримінальної справи.
 На світанку 17 травня 1954 року на вершині горі Березовачка, у важкодоступних місцях Карпат, оперативна група КГБ вийшла на бункер командира 4-ої ВО «Говерля» УПА-«Захід» полковника «Грома». Радянські органи держбезпеки давно полювали на багаторічного керівника повстанського руху на Станіславщині (сучасна Івано-Франківська область). Після тривалих переговорів про здачу живими, полковник «Грім» та його жінка Ольга Герасимович застрелились, а до рук чекістів потрапила підпільниця Анна Попович. 
детальніше

Член УПА на псевдо «Чорноус» розповів про співпрацю з повстанцями.

Антон Костюк – член УПА, політичний в’язень. Був засуджений на 25 років позбавлення волі в Магаданській в’язниці. «Я народився у 1929 році на Холмщині. Були виселені в Одеську область і там ми жили до 1946 року. в 1946 році я пішки прийшов до Луцька. І вже тут познайомився із хлопцями з УПА. Потім я прийняв присягу. Присягу приймав командир нашої західної округи Дубовий. Дав мені псевдо «Чорноус», – розповідає Костюк. Протягом трьох років «Чорноус» працював у лавах УПА та виконував багато секретних доручень. Проте в 1950 році його разом з батьком розсекретили.
детальніше тут

"УПА очима східняків". Мешканець Луганщини розвінчує міфи про українських повстанців

Євген Дзюба відкрив для себе існування ще одного стереотипу: багато хто думає, що вояки ОУН-УПА - це лише представники Західної України. 72-річний Євген Дзюба подорожує Україною та шукає місця народження і поховань вояків УПА. Усе - задля боротьби з міфами про українських повстанців. Свій проект чоловік назвав "УПА очима східняків: рабів до Раю не пускають!" Каже, що головна його мета — протидія російській інформаційній війні. "На Сході багато людей досі переконані, що УПА в 1941-му прийшли на цю землю з німцями, — розповідає Євген. — Діє російська пропаганда.
детальныше тут

Курінний УПА – “Шугай”: становлення та подвиги (фото)

8 вересня 1907 – народився Григорій Котельницький, (псевдо: «Шугай»), курінний УПА, командир Тактичних відтинків ТВ-11 «Пліснисько» і ТВ-15 «Яструб» 2-ї Військової округи «Буг». На поч. 1930-х рр. у Підгірцях створено клітину ОУН, яку очолив Григорій. Служив у польській армії, дослужився до звання капрала, пізніше старшого сержанта. В 1942 р. Григорій Котельницький був призначений повітовим організаційно-мобілізаційним військовиком ОУН.
детальніше тут

УПА проти НКВС. Страх і ненависть радянської влади

З 21 по 25 квітня 1944 року біля урочища Гурби на півдні Здолбунівського району відйбувся бій між військами НКВС СРСР і силами УПА. Він охопив частину сучасних Дубенського та Острозького районів Рівненщини і Кременецького та Шумського районів Тернопільщини. Закінчився тактичною перемогою радянських військ та виходом з оточення українських повстанців. Після бою переможці спалили навколишні села Гурби та Антонівці, а жителів вивезли. Кількість загиблих військових і цивільних осіб точно не встановлена.
 Передісторія
детальніше тут

Один із найжертовніших капеланів УПА – отець «Кадило» …

… Чи сподівався молодий душпастир, що церквою для нього стануть зелені ліси, престолом – вистелене соснове гілля, а найближчою родиною і паствою – хлопці у військових одностроях з крісами на плечах? Середнього росту, в окулярах, доброї, навіть, жартівливої вдачі… зовсім не військової натури. Саме цей чоловік взяв на свої плечі дуже важку ношу, пов’язану з його життєвим вибором: хоронити вбитих побратимів, розраджувати та підбадьорювати тих, хто на війні.
продовження

ПСЕВДОПОВСТАНЦІ

Завдання Кремля: вбивати всіх, окрім двох фігур районного масштабу Чиїми руками це робилося? Настирливий пошук об'єктивної відповіді на поставлене запитання раніше міг привести неупередженого дослідника або за в'язничні, або психлікарняні грати. Та, власне, й шукати дозволялося лише серед ретельно профільтрованих фахівцями спецслужб архівних матеріалів. Щоправда, траплялися й курйози, завдяки яким архітаємне ставало явним: якщо не для масової свідомості, то принаймні для вузького кола істориків.
детальніше тут

Дружина Головного командира УПА Наталія Шухевич

Вона не позувала із чоловіком для глянцевих журналів. Не їздила з ним по світу, представляючи свою країну. Не патронувала культурні проекти. Не займалася благодійністю, підтримуючи сиротинці. Не тому, що не могла б цим займатися — освіти, розуму та елегантності їй цілком вистачало. А тому, що жила у страшний час у місці, яке стало тоді епіцентром світових катаклізмів. Ніхто і ніколи не називав її першою леді, бо такого поняття в підпіллі не існувало. Тим не менше Наталія Шухевич заслуговує на цей статус, адже з гідністю пройшла важкий шлях дружини командира УПА.
детальніше

Статья от 30.09.1948 (!) из архива немецкой газеты Zeit об украинских партизанах УПА

Восстание за железным занавесом 
Борьба украинских партизан (УПА) 
Опубликовано: 30 сентября 1948 
Уже задолго до шлагбаума лагеря интернациональных беженцев в поселении им. Ганхофер в Регенсбурге начинают постепенно исчезать признаки немецкого города. Даже луковичные головки католических церквей и грубо заштукатуренные стены домов с маленькими окнами на баварский манер не в силах противостоять чудной измененной картине улиц. 
далі тут

ОНУК СТЕПАНА БАНДЕРИ: ЛЮДИ У КАНАДІ ЖИВУТЬ УКРАЇНОЮ — ПЕРЕЖИВАЮТЬ, ВІДСТЕЖУЮТЬ ЩОДНЯ НОВИНИ

Його звати так само, як і легендарного діда – Степан Бандера. Хоча близькі та друзі кличуть простіше – Стефком. Онук лідера українських націоналістів живе за океаном – у канадському Торонто. І уважно стежить за всіма подіями в Україні. Не тільки в силу своєї професії (Бандера-молодший працює на телебаченні), але й за покликом серця, інформують ”Вікна” з посиланням на Експрес. 
детальніше тут

Сторінками історії УПА.Особиста зустріч з полковником УПА Василем Галасою, "Орланом"

Як постала УПА?
 Днем створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. Це символічний день - козацьке свято Покрови, що святкували запорожці. Боротьба УПА була обумовлена тим, що український народ опинився у бездержавному стані, тобто перебував під владою чотирьох окупантів. Галичину захопила Польща, Карпатську Україну - Чехословаччина, Буковина опинилася в руках румунів, Велика Україна, як ми тоді називали центральні та східні терени, перебувала під большевицькою окупацією. 
детальніше

Бійці УПА жертовністю заради України перевершили японських камікадзе – історик

Могила загиблих повстанців у Гончареві (архівне фото)   Івано-Франківщина – Традиційно на Покрови в прикарпатських селах проводять поминальні служби біля криївок та бункерів, де загинули бійці Української повстанської армії. Таких в області близько чотирьох тисяч. Науковці називають феноменом підпільну боротьбу УПА, яка тривала аж до середини 50-х років минулого століття.
детальніше тут

Николай Арсенич, «432».ГЕНЕРАЛ БЕЗПЕКИ УПА

 

Микола Васильович Арсенич – Березовський народився 27 вересня 1910 року в селі Нижній Березів на Косівщині. Походив із гуцульської селянської родини, швидше бідної аніж заможної. Проте мав змогу навчатися і закінчити Стрийську гімназію. Його шлях «у політику» був на той час традиційним. Спочатку Пласт, студентські освітні організації, УкраїнськаВійськоваОрганізація, ОУН, тюрми, УПА. 
детальніше тут

Овіяні неперевершеною славою і подвигами але і досі нерозгаданими таємницями...

Декілька десятків років минуло з тих легендарних пам'ятних  днів останніх визвольних змагань українського народу, років, овіяних неперевершеною славою і подвигами, окутаних і досі нерозгаданими таємницями, бо законспіроване підпілля  УПА не могло оприлюднювати всі події чи надавати їм розголосу, а тим більше назвати імена патріотів, безмежно відданих боротьбі за відновлення Української Держави. Такі дії мали би катастрофічні наслідки для всієї геніально налагодженої, перевіреної, досконалої сітки станиць, що були засновані ОУН-УПА в кожному селі і місті по всій Західній Україні.