Бандера ще 65 років тому відповів на капітулянські заклики пінчуків

Сьогодні, коли Україна знову у війні за волю, Бандера знову затребуваний і актуальний Він став символом безкомпромісної боротьби за свободу у молодому віці, залишився ним до кінця життя і навіть ще більше після нього. Сьогодні, коли Україна знову у війні за волю, він знову затребуваний і актуальний. Якщо в цій статті 65 років тому большивизм замінити путінізмом - буде чудова відповідь капітулянським закликам пінчуків.

По сторінкам історії УПА.Как ОУН договаривалась с УССР о перемирии

В конце зимы 1945 представители Провода ОУН с согласия Романа Шухевича попытались провести политические переговоры с властями УССР о перемирии. Контакты устанавливали во Львове, а встречу провели в ночь на 1 марта на 96-м километре трассы Львов-Тернополь. Об этом историческом эпизоде исследователи узнали благодаря 37 страницам детального отчета участника событий - полковника НКГБ Сергея Карина, который хранится в архиве СБУ.
детальніше далі

Князь Кий:походження і доля

Початковий період історії кожного народу завжди оповитий легендами. Древні русичі в цьому не становлять винятку. Літописець XI ст., задавшись з’ясуванням питання «звідки пішла Руська земля» і «хто в Києві став першим князювати», пише: «Були три брати: один на ім’я Кий, інший — Щек і третій — Хорив, а сестра їх була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині під’йом Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на горі, яка прозвалася по ньому Хоревицею. І побудували містечко в ім’я старшого брата свого і назвали його Київ. Був довкола міста ліс і бор великий, і ловили там звірів, і були ті чоловіки мудрі і розумні».
детальніше тут

МІФИ І БРЕХНЯ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДОНІЇ.

15 мифов российской истории 

Оккупация российскими войсками территории Украины в Крыму и на востоке Украины под предлогом "защиты" русскоязычного населения, великодержавный шовинизм, националистические лозунги и откровенный фашизм, сочащиеся со стороны пропутинских ксенофобствующих россиян, побудили меня напомнить про мифы российской истории, которые так усердно вдалбливали в неокрепшие головы школьников советские и потом российские учебники.
Михаил Бабич
Далі

Переяславська рада:міфи і реальність

Практично кожен громадянин України знає про Переяславську раду 1654 р. із шкільних підручників. Але правда про ці події тільки недавно стала доходити до людської свідомості. І досі чимало громадян України сприймають цю подію (або комплекс подій, пов'язаних з Переяславською радою) крізь призму постанови ЦК КПРС "Про святкування 300-річчя возз'єднання України з Росією"), яка остаточно сформувала сформований колонізаторами міф про Переяславську раду. Найменший сумнів у цьому міфі або якійсь його складовій частині жорстоко переслідувався, прикладом чого є доля видатного українського історика Михайла Брайчевського, автора знаменитого трактату "Приєднання чи возз'єднання?".
детальніше далі

Поляки та українці:за лаштунками конфлікту

Конфлікт українців і поляків у тій формі, якої він набрав у середині ХХ століття, був закладений у столітті попередньому. На той час і українці, і поляки були позбавлені власної державності та поділені між кількома імперіями. На Західній Україні поляки були переважно римо-католиками, шляхтою або ж представниками індустріальних професій, зазвичай міськими жителями, українці ж — переважно селянами і греко-католиками, чию еліту представляло духовенство. На початок ХХ століття політичні класи обох народів дійшли висновку, що єдиний шанс для них здобути незалежність — велика війна, програшна для імперій, які поділили між собою їхні землі.
детальніше тут

Бур'яни?

Бур'ян — це визначення рослини, яку визнано небажаною в даному середовищі. Порівняння небажаних людей із небажаними рослинами видалося мені очевидним. Ці люди були вирвані з коренем зі своєї землі, бо визнано, що їхня присутність шкодить життю інших людей. Погоджуюся, через них би не вдалося плекати корисний патріотизм. Тому було вирішено очистити від них землю — викоренити бур'яни. — Кароліна Ґживановіч
Чи для багатьох з нас українці в Польщі є цими "бур'янами"? 
 Операція "Вісла" була акцією депортації, етнічною чисткою, яку застосувала комуністична влада ПНР щодо приблизно 140 тисяч українців, у тому числі лемків, — польських громадян, корінних мешканців польсько-українського пограниччя з Бещад, Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Розточчя, Південного Підляшшя.
детальніше тут

УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА Конфлікт на Волині в історіях свідків

На в'їздах до деяких волинських сіл важко не помітити червоно-білі хрести. Вони – чи не єдине нагадування про криваве протистояння між поляками й українцями на цих землях у 1943-44 роках. Поляки ті події на офіційному рівні визнали "геноцидом", українці називають "Волинською трагедією". Місцеві на хрести поглядають скоса і розповідають: встановили їх поляки стихійно, не питаючи в громади й влади, після розпаду СРСР. За часів Януковича, після рішення місцевих чиновників, на хрестах вирішили позатирати написи з кількістю загиблих.
"Викопують яму, ставлять той хрест іменно біля головних доріг, не на кладовищі. А потім приїжджають поляки, екскурсії роблять, і кажуть: "От бачите, які українці — бандіти, в селі Верба вибили 160 мирних поляків…" А за вбитих українців не згадують ні слова",
 — говорить 82-річний краєзнавець Ярослав Царук, який самотужки займається історією польсько-українського конфлікту більше 25 років
детальніше тут

Львів – не польський: До завоювання поляками середмістя було вже заселене людьми

Під час проведення археологічних досліджень у 2017 р. працівники Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України на кількох ділянках в центральній частині Львова натрапили на культурний шар часів Галицько-волинської держави (ХІІІ ст.).Археологи віднайшли частину муру унікальної львівської пам’ятки – Низького замку. Фото: ras.gov.ua Це відкриття спростовує твердження польської історіографії про те, що територія сучасного середмістя Львова була незаселена до часів захоплення міста польським королем Казимиром ІІІ, пише ZIK.
Далі

Что означало название “Украина” на протяжении столетий?

Название «Украина», которое сегодня является обычным как название государства Украина и соответствующей территории, в течение предыдущих веков имело очень изменчивое применение. Далеко не всегда это название имело этническую окраску (т.е. не было связано с целой территорией определенного народа). На протяжении веков оно употреблялось в разных контекстах и имело иногда различную локализацию даже для современников. Иногда оно было даже «экстерриториальным«, автоматически расширяясь или сокращаясь одновременно с распространением или сокращением влияния казачества и Войска Запорожского.
детальніше тут

3 повстання в Україні, про які ви не чули

Наша історія – це історія війн. В основному за свою землю та свободу…

 ЯК КОРОЛЬ ДАНИЛО ЗНИЩУВАВ СВІЙ НАРОД
 Всім добре відома особистість князя Данила Романовича, прозваного Галицьким. Дехто навіть знає, що Папа Римський його коронував на короля. Знаємо про Данилові спроби об’єднання Русі, війни проти поляків та угорців. Знаємо про його боротьбу проти монголо-татарського нашестя. Хоча, один мій знайомий якось сказав: “Цікаво, а самі монголи знають про монгольське іго на Русі?” Це до того, що з цим нашестям не все зрозуміло. Тобто ми впевнені у його твердій державницькій позиції та відстоювання інтересів свого народу. І якщо державницька позиція не підлягає сумніву, то інтереси народу…
Далі

Лабиринтами истории.. ЛЬВІВСЬКИЙ ПОГРОМ,

99 років тому польські війська захопили Львів. Відразу почався і три дні тривав погром з пожежами, вбивствами і грабунками в єврейській дільниці міста. Цей злочин отримав широкий резонанс в європейській пресі. Пропонуємо переклад Дм. Донцова з тогочасної провідної німецької газети „Vossische Zeitnag“, опублікований в київській "Новій Раді"
детальніше

“Любіть Україну” Сосюри: голос українського Донбасу

Лірика Володимира Сосюри зберегла для нас голос автентично українського, ще не зміненого численними переселенцями з російської глибинки та не занапащеного невпинною пропагандою Донбасу. Фактично український маніфест радянських часів “Любіть Україну!” написав виходець з Дебальцевого, який воював за Українську народну республіку. Відлига війни 
 У роки Другої світової радянська влада, зіткнувшись із ворогом не менш грізним, аніж нищений нею наш “буржуазний націоналізм”, почала трохи толерантніше ставитися до виявів українського патріотизму.
детальніше тут

Перший "литовсько-бандерівський" князь

Трохи історії, кому цікаво. Близько 1362 р. відбулася вирішальна битва з монголо-татарами на Синіх Водах (за різними версіями – на ріках Синюсі або Сниводі в Центральній Україні). Унаслідок здобутої перемоги Велике князівство Литовське й Руське вийшло до узбережжя Чорного моря. До того часу монгольська імперія розширювалася, а з 1360-х років почала розвалюватися. Понад три десятиліття після битви на Синіх Водах татари практично не з’являлися в Київській землі. Почалося відродження країни. В окремих регіонах литовські князі залишили володарів із династії Рюриковичів. Проте в Києві литовський князь усунув від влади місцевого князя Федора і призначив київським князем свого старшого сина Володимира Ольгердовича (1362 – 1394 рр.).
Детальніше тут

Як Росія вкрала в українців незалежнність.

Когда речь заходит о России, то, похоже, все — в том числе и высшие круги — всё знают. Кто же не слышал о «русской душе»! Совсем иначе обстоит дело, когда речь заходит об Украине. В те времена, когда все внимание приковано к другим кризисам — кризису с беженцами, войне в Сирии, напряженной ситуация в Корее — Украина, похоже, снова отодвинута в сознании людей на задний план, хотя там — всего в двух часах перелета от Берлина — продолжается поддерживаемая Россией война. Ее жертвами уже стали десять тысяч человек, два миллиона стали беженцами и разрушен целый промышленный регион. Украина, которая после провозглашения своей независимости и особенно после революции на Майдане заняла в сознании немцев постоянное место, кажется снова отодвинутой в тень России.
детальніше тут

«Украина — не Россия»: чем отличаются две страны

В Украине создали серию постеров «Украина не Россия», где показывают чем отличаются две страны. Соответствующие плакаты появились на странице сообщества «In Ukraine» на Facebook , пишет «Украинская правда. Жизнь». Как рассказали авторы постеров, главная цель — сформировать положительный образ Украины в мире. «Поскольку иностранцы часто отождествляют украинцев и русских, мы хотели подчеркнуть, что это совсем не так. Наши картинки поляризуют Украину и Россию, показывают, что это другое общество, с другими людьми … Именно поэтому возникла такая идея», — рассказывают они.
Детальніше тут

Опущенные до уровня врага

Россия – наш квалифицированный враг. 
Об этом нам говорят многие поколения наших предков. Они завещали нам бороться и выбороть нашу свободу. Потому стоит прислушаться хотя бы к этому. История говорит о том, что как только мы сдаемся, через время он начинает нас уничтожать. Так было всегда, - отмечает anti-colorados на Линии обороны. Так и будет, если мы не положим этому конец. Если уже как-то удалось опустить себя до уровня, когда не можешь оценить правильность направления движения, то можно воспользоваться хотя бы методом «от противного». Все что враг считает правильным (в отношениях с нами), следует принимать как вред, который он наносит или хочет нанести нам и тебе лично. Поэтому, если твои действия, слова или мысли, находят одобрения у противника, если он говорит о том, что твой кумир все делает правильно - значит ты идешь не в ту сторону, а твой кумир ведет тебя и страну к смерти.
 1. Обыдленение
Детальніше тут

Що сталося в Парослі? Хто приніс смерть у польську колонію на Волині

Польському політикуму притаманний підхід: навіть якщо окремі представники польського підпілля і чинили злочини у роки Другої світової війни – то це не привід ставити під сумнів правомірність їх боротьби за незалежність. Українському суспільству пробують нав’язати зовсім інший дискурс: якщо окремі підпільники ОУН або вояки УПА чинили злочини – то й боротьба за здобуття Української держави також була злочинною.
детальніше тут

Шевченко, якого ми не знали

Шевченка ми розуміємо настільки, наскільки розуміємо самих себе. Ми дивимось на нього, як у дзеркало. Задля чого? Щоб розуміти Україну, любити її. Шевченківська картина України була барвистою і грандіозною. Він покинув її у чотирнадцять років, тому запам’ятав і описував рідний край таким, яким той здавався в дитинстві. Саме тому найкраще і дуже особливо сприймають сюжети Шевченка діти – з тією серйозністю, на яку не здатні дорослі. Їм легко пояснити його світ – світ не предметний, а світ ідей, які перегукуються між собою. Це прекрасна природа, величні могили, які постають декораціями до історичних сцен, і народні пісні, яких митець знав тисячі. Саме такий шевченків обрій легко подружить малечу з генієм, а дорослим допоможе заново побачити Тараса Григоровича, як реальну живу людину.
детальніше тут

Імена перших князів Київської Русі (етимологія)

З літописів відомі п’ять імен перших князів Київської Русі: Кий, Щек. Хорив (їхня сестра Либідь), Осколд і Дир. Імена ще язичницькі. Але якого походження? Найавторитетніший “Этимологический словарь русского языка” М.Фасмера так тлумачить ці імена: Кий — від загальної назви кий, Щек — "неясно”; Хорив — від давньоперської назви гори Haraiva; Аскольд (Осколд) — з давньоскандинавського імені Hoskuldr, яке нібито означає “сивоголовий”; Дир — нема пояснення; Либідь — із давньоскандинавського імені Ulfheiðr. Те саме повторено й в “Етимологічному словнику української мови”.
продовження тут