Ленін би позаздрив такій розкоші. Як живе головний комуніст України Петро Симоненко

На дружину Симоненка Оксану та двох синів записано безліч нерухомості по всій Україні та столиці Напередодні, 9-го травня, СБУ провела 24 обшуки в лідерів українських комуністів, в тому числі і у Петра Симоненка, за підозрою у злочині поваленні конституційного ладу. Сам ж Симоненко втік до Москви, а вже там його назвали «агентом СБУ». Журналісти дізналися, чи справді Симоненко працює на силовиків, як живе і чим він займається у Києві.
детальніше далі

"Віроломство генерала Галлера…". Чи був дозвіл на використання "Блакитної армії" проти українців?

Одним із важливих питань у дискусії про польсько-українську війну 1918—1919 років є участь у боях проти українців Армії Галлера. Як відомо, ту війну українці програли, і Східна Галичина опинилася під польською окупацією. Серед вирішальних чинників, які схилили шальки терезів на бік поляків, стало прибуття на "український" фронт із Франції численної та добре оснащеної армії. З приводу її участі у війні проти Західноукраїнської Народної Республіки можна почути дві, на перший погляд, взаємовиключні тези. Перша — Армія Галлера створювалася Антантою для боротьби з більшовиками, а тому Польща не мала права використовувати її проти українців. І друга — поляки отримали від Антанти необхідний дозвіл, а тому Армія Галлера могла діяти і на території Галичини. Але чи дійсно обидві ці тези взаємно заперечують одна одну?
детальніше тут

По сторінкам історії УПА. "Сом", "Гарпун" і "Сівко". Формування і загибель першого штабу УПА

"Якщо ми не хочемо втратити свій вплив на народ, то боротьбу проти німців повинні повністю взяти у свої руки, в особливості на Волині та Поліссі, де вже стихійно створюються різні отаманські групи, як наприклад, "Бульби" та ін.", — заявив на першій військовій конференції ОУН(б) у жовтні 1942 року військовий референт Волині Василь Івахів.
Детальніше тут

Припудрений зворотній бік “руського міра”

Аналізувати слова та дії будь-якого підданного рф в нашій ситуації – приблизно те ж саме, що спостерігати за крокодилом і прикидувати, заплаче він чи не заплаче, коли жертиме наше дурне теля. Жертиме. Будь-який “доброволець” Пашинін, лукавий “правдоруб” Нєвзоров, “ліберальні” Ксюші, не кажучи вже про тучу твєрських “блоґерів” – не більше ніж припудрений зворотній бік “руського міра”, який м’яко сіє зневагу до української держави. А коли російська зброя вбиває українців – похитує головою та з печальним виразом цокає язиком, не більше.
детальніше тут

Історик Ярослав Грицак: «Історію України неможливо любити»

Про значення минулого 

 Історію України неможливо любити. Вона складна. У ній багато поразок і зрадників. Однак, якщо ми хочемо відбутися, ми повинні свою історію знати І враховувати. У 1991 році висновок Дойчебанку був такий: з усіх республік колишнього Союзу Україна має найкращі шанси на становлення. Вони взяли це не «зі стелі»: врахували потужність промисловості, аграрного ектору, науковців, освіченість населення, культуру. Однак іронія долі така, що й майже через 30 років Україна, фактично, залишається на тому ж місці. Бо в нас не було історії за всіма цими напрямками. Або ми не врахували її уроків. Минуле має дуже велику гравітаційну силу – воно не дозволяє нам відірватися до землі, якщо ми не вивчимо цей досвід.
детальніше тут